Іменем України
23 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/38675/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) справу за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач, АТ «Укргазвидобування») з позовом до Державної аудиторського служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), з вимогою визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-17-005658-с від 14.12.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 19.11.2021 № 391 було розпочато моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого 14.12.2021 в електронній системі публічних закупівель Рrozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-17-005658-c) оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-17-005658-с.
У висновку відповідачем зазначено про встановлення ним порушення позивачем вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», на підставі чого, відповідач, керуючись статтями 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов'язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
На думку позивача, відповідачу у змісті висновку недостатньо вказати на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Зобов'язуючи позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, відповідач не визначив конкретний спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, у зв'язку із чим, оскаржуваний висновок не відповідає критеріям законності, пропорційності, встановленим у частині 2 статті 2 КАС України та суперечить статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Також позивач вказує, що запитувана відповідачем інформація надана позивачем у встановлений строк, тому порушення своєчасності надання інформації допущено не було, а висновок відповідача в цій частині є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам.
Враховуючи вищенаведене та відсутність на законодавчому рівні обов'язкових для товариства вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації, виходить за межі предмета моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-17-005658-с. Тому, АТ «Укргазвидобування» не зобов'язане надавати інформацію та документи на запит відповідача в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів в цій частині, відповідно ненадання такої інформації не може розглядатись як порушення законодавства, оскільки законодавством такий обов'язок не передбачено.
Відповідно, відсутні підстави для вжиття відповідачем по відношенню до замовника будь-яких заходів, зазначених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, а також вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності уповноважених осіб замовника.
Разом з тим позивач вказує на те, що оскаржуваний висновок підписаний Шкуропат О.Г. неналежним цифровим підписом.
01.02.2022 Державною аудиторською службою України подано відзив на позов, вказуючи, що підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Порушення, виявлене під час моніторингу процедури закупівлі, зафіксоване у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.12.2021 № 1129, який оприлюднений в електронній системі закупівель 14.12.2021.
З посиланням на норми Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач зазначає, що перед здійсненням процедури закупівлі замовник зобов'язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних технічних, функціональних та якісних характеристик.
Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 22.11.2021 звернулася через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких він обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію.
Однак замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не надав через електронну систему закупівель інформації та документів. на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Посилання позивача на розміщені в електронній системі закупівель пояснення від 26.11.2021 на запит Держаудитслужби безпідставне, позаяк воно не містить інформації та документів, на підставі яких замовник розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
На думку відповідача, помилковим є твердження позивача і про відсутність обов'язку надавати відповідь на запит Держаудитслужби щодо цих питань.
Як випливає із частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», у ній чітко встановлено імперативну вимогу щодо надання замовником пояснення (інформацію, документи), що стосуються процедури закупівлі.
Щодо використання кваліфікованого електронного підпису відповідач зазначає, що за результатами перевірки електронного підпису, яким підписаний висновок від 14.12.2021, на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що він підписаний ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису (Тип підпису: Кваліфікований, Сертифікат: Кваліфікований) та затверджений заступником голови Державної аудиторської служби України Шкуропатом О.Г. (Сертифікат: Кваліфікований), «підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено».
Позаяк підпис ОСОБА_2 сформований на основі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, цілість даних підтверджено та не виявлено несанкціонованого доступу, тоді для підписання висновку від 14.12.2021 достатньо того, що підпис сформований на основі кваліфікованого сертифіката. А тому це не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку.
Щодо зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення відповідач вказує, що Держаудитслужба зазначила один зі способів усунення виявленого порушення, який є чітким та зрозумілим та спрямований на недопущення порушення, описаного у пункті 1 розділу II оскаржуваного висновку, під час проведення процедур закупівель у майбутньому.
Визначений Держаудитслужбою у висновку від 14.12.2021 захід, направлений на недопущення встановлених порушень надалі, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення, і є тим «конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень».
Вимога здійснити заходи щодо усунення порушень спрямована на попередження і запобігання можливим порушенням законодавства у сфері закупівель надалі відповідно до мети моніторингу процедури закупівлі, що зазначена у пункті 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі».
Держаудитслужба у своєму висновку від 14.12.2021 дотрималася вимог щодо змісту висновку та вимог, які висуваються до акта індивідуальної дії зобов'язального характеру.
На переконання відповідача, доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними, а вимога визнати протиправним та скасувати висновок моніторингу процедури закупівлі не підлягає задоволенню.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/38675/21 було передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Пояснень або заяв щодо вказаних обставин від учасників справи до Луганського окружного адміністративного суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Акціонерне товариство «Укргазвидобування» зареєстровано як юридична особа 28.08.1998, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Основним видом господарської діяльності товариства зазначено: код КВЕД 06.20 Добування природного газу.
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 19.11.2021 № 391 здійснено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-06-17-005658-с (назва предмета закупівлі: 21 П-095_45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів на родовищах АТ «Укргазвидобування» (Лот № 1 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот № 2 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот № 3 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот № 4 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот № 5 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот № 6 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів)) у частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом.
Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 24.11.2021 звернулась через електронну систему закупівель до замовника з запитом про надання пояснень (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-06-17-005658-c/monitorings), такого змісту: «У межах проведення моніторингу процедури закупівлі інженерних та будівельних робіт (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів на родовищах АТ «Укргазвидобування» (Лот №1 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот №2 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот №3 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот №4 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот №5 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів); (Лот №6 - ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під'їзних шляхів) ID: UA-2021-06-17-005658-c та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів), яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі. Крім цього, просимо надати інформацію та її документальне підтвердження щодо осіб, які прийняли рішення про допущення до аукціону тендерних пропозицій учасників торгів, та щодо осіб, які відповідальні за оприлюднення інформації про закупівлю. Пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.».
26.11.2021 через електронну систему закупівель уповноваженою особою АТ «Укргазвидобування» Р. Парасюком надано пояснення на вказаний запит Державної аудиторської служби України (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-06-17-005658-c/monitorings), в якому зокрема, зазначено, що обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та розрахунок очікуваної вартості визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Тобто, предметом моніторингу може бути лише перевірка дотримання Товариством вимог законодавства у сфері публічних закупівель.
Товариство не є бюджетною установою, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Крім того, Товариство не є суб'єктом господарювання державного сектору економіки. Товариство не використовує кошти Державного бюджету України.
З огляду на зазначене, позивач вказує, що вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» щодо забезпечення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та оприлюднення вказаної інформації не поширюються на АТ «Укргазвидобування», у зв'язку з чим дотримання Товариством вказаних законодавчих вимог не може бути предметом моніторингу згідно з Законом.
Враховуючи вищенаведене та відсутність на законодавчому рівні обов'язкових для Товариства вимог щодо обґрунтованості визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, отримання зазначеної інформації виходить за предмет моніторингу процедури закупівлі 21П-095 (ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-17-005658-c).
Підсумовуючи позивач зазначає, що АТ «Укргазвидобування» не зобов'язане надавати інформацію та документи на запит Державної аудиторської служби в рамках моніторингу вищевказаної процедури відкритих торгів, а також не зобов'язане надавати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, так як подібна вимога також не встановлена до АТ «Укргазвидобування».
Щодо надання інформації та її документального підтвердження щодо осіб тендерного комітету, які прийняли рішення про допущення до аукціону тендерних пропозицій учасників торгів, та щодо осіб, які відповідальні за оприлюднення інформації про закупівлю, повідомлено, що статтею 32 Конституції України визначено: ніхто не може зазнавати втручання в особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. При цьому частина друга передбачає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, зазначених Законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Членами тендерного комітету АТ «Укргазвидобування» не надано згоду на обробку (в тому числі використання, поширення та передачу) персональних даних.
За результатами моніторингу 14.12.2021 в електронній системі публічних закупівель Ргоzоrrо (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-17-005658-c) оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-06-17-005658-С, який затверджено заступником голови Держаудитслужби 14.12.2021.
Як вказано у висновку, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 22.11.2021 звернулась через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів на підставі яких замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Однак, замовник на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону не надав через електронну систему закупівель інформацію та документи, на підставі яких розрахував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
За результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону.
За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій ТОВ «БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС», ТОВ «СХІДБУДТРАНСГA3», КОНСОРЦІУМ «СОЮЗ БУД», ТОВ «КОМПАНІЯ АНТАРІУС», ТОВ ВТГ «ДІПТРАНСГАЗ», ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО - ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО», TOB «МАРК СТРОЙ», ПП «Рітм-8», ТОВ «БУДМОНТАЖСЕРВІС І», ТОВ «ПРІМУМ АКТИВ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АДАМАНТ», ТОВ «ВІРТУМ СТРОЙ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН», ТОВ «БАЛТОМ УКРАЇНА», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму його усунення, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів
Позивач, не погоджуючись із вказаним висновком, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам) справи, суд виходить з такого.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до статті 2 Закону № 2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Згідно із статтею 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (надалі - Закон № 922-VIII, в редакції на момент прийняття оскаржуваного висновку).
Згідно з пунктом 14 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини 2 вказаної статті Закону рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Як вбачається із інформації, що розміщена у електронній системі (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-06-17-005658-c/monitorings), підставою для прийняття рішення про початок моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Частиною 6 статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно з частиною 7 зазначеної статті у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
За приписами частини 5 статті 8 вказаного Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Як уже зазначалось, Держаудитслужба 24.11.2021 звернулась через електронну систему закупівель до замовника з запитом про надання пояснень, зокрема, щодо того, яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість, а також просила надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі. Крім цього, просила надати інформацію та її документальне підтвердження щодо осіб, які прийняли рішення про допущення до аукціону тендерних пропозицій учасників торгів, та щодо осіб, які відповідальні за оприлюднення інформації про закупівлю.
Стосовно дотримання АТ «Укргазвидобування» вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про державні закупівлі» в частині обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначення його очікуваної вартості, а також не надання інформації щодо сторінки веб-сайту на запит про надання пояснень і про відповідальних осіб щодо предмету закупівлі, суд зазначає таке.
Відповідь замовника та пояснення були опубліковані в електронній системі закупівель 26.11.2021.
Отже, АТ «Укргазвидобування» розмістило відповідь та пояснення у встановлений частиною 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк, а саме протягом трьох робочих днів з моменту оприлюднення запиту Держаудитслужби.
Відповідач не заперечує факту надання відповіді та пояснень на запит у строки, визначені частиною п'ятою статті 8 Закону № 922, однак оскільки позивач не надав запитувану інформацію та документи, то на думку відповідача порушено строки їх надання.
Як раніше мовилось, у відповідь на запит Державної аудиторської служби в рамках моніторингу процедури закупівлі повідомлено, що обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та розрахунок очікуваної вартості визначається відповідно до внутрішніх нормативних документів, затверджених в АТ «Укргазвидобування».
У цих правовідносинах сторін спірним питанням є наявність на законодавчому рівні обов'язкових вимог щодо забезпечення позивачем розрахунку обґрунтування визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також щодо оприлюднення розрахунку обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки), відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).
Суд враховує той факт, що висновок про результати моніторингу не містить посилання на порушення замовником постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710).
Разом з тим, відповідач запросив у позивача розрахунок обґрунтування замовником визначення розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, а також посилання на сторінку власного веб-сайту, на якому розміщено розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі, необхідність визначення яких і передбачена вказаною Постановою. Отже, щодо обов'язку позивача розміщувати та надавати вказану інформацію, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Пунктом 1 Постанови № 710 затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Відповідно до пункту 4-1 Постанови № 710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб сайті (або на офіційному веб сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Отже, забезпечити розрахунок обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, а також розміщення повідомлення на сторінці власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів є обов'язковим.
Пунктом 4 Постанови № 710, у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, рекомендовано з урахуванням затверджених цією постановою заходів:
1) органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб сайті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель;
2) суб'єктам управління об'єктами державної власності - забезпечити розгляд, зокрема на загальних зборах або засіданнях наглядових рад господарських товариств, питання щодо ефективного та раціонального використання державних коштів.
Відповідно до пунктів 38, 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету; розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Згідно з частиною 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
За приписами частини 2 статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, позивачем при процедурі закупівлі не використовувались кошти Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 4.2 Статуту АТ «Укргазвидобування» (в редакції від 16.12.2020), (https://ugv.com.ua/page/oficijni-dokumenti), майно Товариства формується за рахунок: майна, переданого засновниками; кредитних та запозичених коштів; виробленої продукції та майна, створеного (придбаного) Товариством у результаті господарської діяльності; доходів, отриманих у результаті здійснення господарської діяльності тощо.
У рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/10255/13 від 27.06.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2013, встановлено, що майно, передане відповідачем за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування», а також майно, яке придбане, виготовлене та отримане ПАТ «Укргазвидобування» з інших джерел (в тому числі набуте внаслідок правонаступництва) є власністю ПАТ «Укргазвидобування», а НАК «Нафтогаз України», в свою чергу, належать лише корпоративні права у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування».
При цьому, корпоративні права відносно ПАТ «Укргазвидобування» належать саме НАК «Нафтогаз України», а не державі, оскільки, як встановлено вище, НАК «Нафтогаз України» передала до статутного капіталу ПАТ «Укргазвидобування» майно, яке набуте позивачем за зустрічним позовом у власність внаслідок його створення.
Суди у справі № 910/10255/13 визначили, що оскільки у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», то ПАТ «Укргазвидобування» не є господарською організацію, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, та не є господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.
Отже, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом, який діє на основі лише державної власності, тому йому не притаманна перша ознака суб'єкта господарювання державного сектору економіки.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Статтею 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що корпоративні права держави - це корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій.
Зі змісту зазначених норм чинного законодавства вбачається, що господарське товариство вважається таким, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, лише у випадку якщо держава є акціонером такого товариства та їй належать акції у статутному капіталі цього господарського товариства.
Відповідно до пункту 7.1 Статуту АТ «Укргазвидобування» засновником та єдиним акціонером Товариства є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є окремою юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України.
У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 826/1503/14, суд встановив, що у статутному капіталі ПАТ «Укргазвидобування» наявні корпоративні права виключно НАК «Нафтогаз України», а тому ПАТ «Укргазвидобування» не є підприємством, частка держави у статутному капіталі якого становить 50 відсотків та більше.
Отже, оскільки акції АТ «Укргазвидобування» належать НАК «Нафтогаз України», а не державі, то АТ «Укргазвидобування» не відноситься до суб'єктів, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів, а тому АТ «Укргазвидобування» не притаманна і друга ознака суб'єкта державного сектору економіки.
Тож, АТ «Укргазвидобування» не є суб'єктом державного сектору економіки.
З огляду на викладене, позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктом господарювання державного сектору економіки, а тому і не належить до переліку суб'єктів господарювання, на яких розповсюджуються вимоги пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 щодо оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на сторінці власного веб-сайту.
Окрім того, Закон України «Про публічні закупівлі» чи інші нормативно-правові акти у сфері публічних закупівель не встановлюють обов'язкових вимог щодо порядку обчислення Товариством, як замовником в розумінні Закону (юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті), очікуваної вартості. Не є таким нормативно-правовим актом, який встановлює обов'язок Товариству визначати та обґрунтовувати очікувану вартість, і Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, оскільки остання має рекомендаційних характер (пункт 1 вказаної методики).
Разом з тим, суд зазначає, що за своїм змістом спірний висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України.
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Суд вказує, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
Зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення», відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім. Зобов'язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі № 480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Враховуючи викладене, зазначені обставини є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Суд визнає, що зобов'язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що висновок, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі № 160/8402/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у діях позивача не вбачається порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» під час проведення процедури закупівлі UA-2021-06-17-005658-с, тому висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-17-005658-с, затверджений 14.12.2021, який також не відповідає критеріям законності, пропорційності, визначеним у частині 2 статті 2 КАС України, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо підписання та затвердження спірного висновку неналежним електронним підписом.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб'єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідач у відзиві зазначає, що за результатами перевірки електронного підпису, яким підписаний висновок від 14.12.2021, на сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що він підписаний ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису (Тип підпису: Кваліфікований, Сертифікат: Кваліфікований) та затверджений заступником голови Державної аудиторської служби України Шкуропатом О.Г. (Сертифікат: Кваліфікований), «підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено». Позаяк підпис ОСОБА_2 сформований на основі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, цілість даних підтверджено та не виявлено несанкціонованого доступу, тоді для підписання висновку від 14.12.2021 достатньо того, що підпис сформований на основі кваліфікованого сертифіката. А тому це не може слугувати підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку.
Вказане не заперечується позивачем.
З цього приводу слід вказати, що суд не заперечує того, що оскаржуваний висновок підлягав оприлюдненню в електронній системі та на форму висновку мав бути накладений кваліфікований електронний підпис посадової особи органу, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі, тобто Хуторянської В. Проте, наявність на висновку удосконаленого електронного підпису особи, що його затвердила (Шкуропата О.), не змінює та не впливає на суть самого рішення. Вказане порушення з боку Держаудитслужби не може слугувати самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, прийнятого за результатом проведення моніторингу закупівлі.
Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 14 березня 2024 року у справі № 640/16962/21.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.
Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, яке, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного припису.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.12.2021 № 469658.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, сплачений ним судовий збір у повному обсязі в розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (ідентифікаційний код 30019775, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) до Державної аудиторської служби України (ідентифікаційний код 40165856, місцезнаходження: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 4) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-17-005658-с, затверджений 14.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок