23 червня 2025 року м. Київ № 320/39054/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про зупинення розгляду справи у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року.
Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
07.12.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи. Відповідач, обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, посилається на те, що в аналогічній адміністративній справі № 380/1907/23, яка стосується правовідносин щодо обов'язку військової частини видати довідку про розмір грошового забезпечення для цілей призначення пенсії, Верховним Судом відкрито касаційне провадження та справу передано на розгляд судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
На думку відповідача, правовий висновок Верховного Суду у зазначеній справі матиме преюдиційне значення для розгляду цієї адміністративної справи, оскільки обидві справи стосуються аналогічного предмета спору - встановлення обов'язку на військову частину щодо видачі довідки про грошове забезпечення. Відповідач вважає, що розгляд справи без урахування рішення Верховного Суду може призвести до неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву представника відповідача та матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до ухвалення рішення в іншій справі, у тому числі якщо інша справа розглядається в порядку іншого судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач подав клопотання про зупинення провадження, мотивуючи його необхідністю дочекатися вирішення справи № 380/1907/23, вважаючи, що обставини, встановлені в тій справі, можуть мати значення для вирішення даного адміністративного спору.
Разом з тим, судом встановлено, що на момент вирішення зазначеного клопотання судовий розгляд у справі № 380/1907/23 завершено, а постановлене рішення набрало законної сили. Відповідна постанова набрала законної сили після перегляду її в касаційному порядку та не підлягає подальшому оскарженню.
Таким чином, обставини, на які посилається відповідач у клопотанні, як на підставу для зупинення провадження у справі, вже не існують, а тому клопотання є безпідставним.
Відсутність ознак неможливості розгляду даної справи до ухвалення рішення в іншій справі виключає застосування пункту 4 частини першої статті 236 КАС України як підстави для зупинення провадження у справі.
За таких обставин, клопотання про зупинення провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.
Копію ухвали направити/видати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.