про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 року м. Київ № 320/29531/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомВійськової частини НОМЕР_1
до1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2
простягнення майнової шкоди
05 червня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати Військову частину НОМЕР_1 потерпілою стороною.
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі 424,18 тис. грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
13 червня 2025 року позовну заяву фактично було передано судді Жуковій Є.О.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на наступне.
Щодо сплати судового збору.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду:
- адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернувся до суду із позовом майнового характеру, ціна позову становить 424018,00 грн, отже ставка судового збору становить 6360, 27 грн. (1,5% від 424018,00 грн. = 6360,27 грн.).
В той же час, в матеріалах позовної заяви відсутній документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Щодо заявлених позовних вимог.
Приписами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За змістом наведених норм особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Поряд з цим, статтею 245 КАС України регламентуються повноваження суду при вирішенні справи.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (частина 1 статті 245 КАС України).
Частиною 2 статті 245 КАС України встановлено, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Як вбачається з аналізу позовної заяви та доданої до неї документів, предметом даного позову є стягнення майнової шкоди на користь суб'єкта владних повноважень завданої фізичними особами під час проходження військової служби.
В той же час, як вбачається зі змісту заявлених позивачем вимог, останній зокрема просить суд, визнати Військову частину НОМЕР_1 потерпілою стороною.
Поряд з цим, нормами чинного КАС України не передбачено право суду у разі задоволення позову приймати рішення щодо визнання учасника адміністративної справи, в даному випадку суб'єкта владних повноважень, потерпілою стороною.
Таким чином, позивачу належить уточнити прохальну частину позову у відповідності до приписів статті 5, 160-161, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо обов'язку позивача надати доказ надіслання листом з описом вкладення примірника позовної заяви відповідачам.
Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
В порушення вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160, частини другої статті 161 КАС України, позивач не надав доказ надіслання листом з описом вкладення копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу за його зареєстрованим місцезнаходженням.
Щодо строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення майнової шкоди.
Відповідно до частин першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом другим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
З аналізу зазначених норм вбачається, що законодавець встановив тримісячний строк для звернення суб'єкта владних повноважень з позовом до адміністративного суду, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2024 №2728 «Про результати службового розслідування службового розслідування за фактом невчасного виконання пропозицій по аудиторському звіту від 12.11.2021 №234/3/35аз» завершено службове розслідування та покладено на старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 обов'язок провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення із відповідачів завданої майнової шкоди.
Отже, суд дійшов висновку, що з 26 червня 2024 року в позивача виникло право на звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів з відповідачів.
Таким чином, останнім днем звернення позивача до суду є 26 вересня 2024 року, в свою чергу, позивач звернувся з позовом 05 червня 2025 року, а отже, із значним пропуском тримісячного терміну звернення до суду, встановленого КАС України.
Позивач зазначає, військова частина НОМЕР_1 зіткнулася з винятковими обставинами, які включали воєнний стан, перебування в зоні бойових дій і труднощі з пошуком відповідачів. Усі ці фактори були поза її контролем і перешкоджали своєчасному поданню позову.
Поряд з цим звертає увагу, що для підготовки позову військовій частині необхідно було отримати актуальну інформацію про місце проживання відповідачів. З цією метою було направлено численні запити до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), які є відповідальними за облік громадян, що підлягають мобілізації чи мають відношення до справи. Проте через воєнні обставини ці запити залишалися без відповіді або поверталися з затримкою.
З огляду на зазначене, просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду із даною позовною заявою.
Суд акцентує увагу, що жодна із зазначених підстав, на яку посилається представник позивача, не зупиняє перебіг встановленого процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду.
Варто зазначати, що саме з моменту закінчення службового розслідування, що в даній ситуації відбулося 26 червня 2024 року, в результаті винесеного командиром військової частини НОМЕР_1 наказу №2728 «Про результати службового розслідування службового розслідування за фактом невчасного виконання пропозицій по аудиторському звіту від 12.11.2021 №234/3/35аз», настала подія що дала відповідачу право звернення до суду.
Поряд з цим, посилання на те, що «Для підготовки позову військовій частині необхідно було отримати актуальну інформацію про місце проживання відповідачів З цією метою було направлено численні запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТЦК), які є відповідальними за облік громадян, що підлягають мобілізації чи мають відношення до справи. Проте через воєнні обставини ці запити залишалися без відповіді або поверталися з затримкою.» суд відхиляє, оскільки вказане не змінює моменту, з якого настали обставини, що дали відповідачу правові підстави для звернення до суду.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Водночас, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Окрім того, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 6360,27 грн. (Отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
- позовної заяви з уточненою прохальною частиною у відповідності до приписів статті 160-161, 245 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів надіслання листом з описом вкладення відповідачам копій уточненої позовної заяви та доданих до неї документів;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, Київський окружний адміністративний суд
1. Залишити позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивачів про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жукова Є.О.