про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
23 червня 2025 року 320/26999/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія
"УКРЕНЕРГО"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики
та комунальних послуг
про визнання протиправною та скасування постанови ,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.05.2025р. № 655 “Про застосування санкцій до НЕК “Укренерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, недотримання вимог нормативно - правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» про накладення на НЕК “Укренерго» штрафу в розмірі 1 263 508 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.05.2025 р. № 655 «про накладення штрафу на НЕК «Укренерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та недотримання вимог нормативно - правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що вжиття заходів забезпечення позову є забезпечувальним заходом, необхідним для збереження існуючого становища до вирішення справи по суті позовних вимог. Невжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову буде мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Так, у випадку невиконання позивачем постанови від 02.05.2025 р. № 654 «Про накладення штрафу на НЕК «Укренерго» у встановлені постановою строки, приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" буде повторно притягнуто до відповідальності за порушення підпункту 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 року № 1388 та накладено нові штрафні санкції за невиконання попередніх рішень, що відповідно значно ускладнить відновлення порушених прав позивача.
Водночас заявник наголосив на необґрунтованості прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг спірної постанови з огляду на очевидну протиправність оскаржуваної постанови, ускладнення ефективного захисту (поновлення) прав позивача.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Статтею 151 КАС України, яка встановлює види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно частини 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
У розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності хоча б однієї з підстав: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У контексті вказаного слід також зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспівмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв'язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.
Разом із тим, як зауважено Верховним Судом в межах постанови від 29.08.2023 у справі №160/9765/22, "під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки".
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
Предметом позову у даній справі є, зокрема, визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.05.2025р. № 655 “Про застосування санкцій до НЕК “Укренерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, недотримання вимог нормативно - правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» про накладення на НЕК “Укренерго» штрафу в розмірі 1 263 508 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником вказано на те, що у випадку невиконання позивачем постанови від 02.05.2025 р. №654 «Про накладення штрафу на НЕК «Укренерго» у встановлені постановою строки, позивача буде повторно притягнуто до відповідальності за порушення підпункту2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 року № 1388 та накладено нові штрафні санкції за невиконання попередніх рішень, що значно ускладнить відновлення порушених прав позивача.
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Пунктом 2 частини другої статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді накладення штрафу.
За приписами частин 3, 4 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Рішення Регулятора про накладення штрафу може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про енергетичну ефективність".
Згідно п.п. б) п. 4 ч. 4 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Регулятор у разі порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підпункту 27 п. 2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 року № 1388, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством.
Згідно частин 8, 9 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" рішення про застосування санкцій Регулятором та штрафних санкцій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, може бути оскаржено в судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Суми штрафів, у разі їх несплати, стягуються у судовому порядку.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.05.2025р. № 655 “Про застосування санкцій до НЕК “Укренерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» про накладення на НЕК “Укренерго» штрафу в розмірі 1 263 508 грн. не є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Законом України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" не визначена таким документом, тому не може бути пред'явлена до примусового виконання у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Заявником не надано будь-яких доказів щодо вжиття Регулятором заходів із примусового виконання спірної постанови про застосування санкцій.
Крім того, заявником не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тобто не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
При цьому суд зазначає, що правомірність та оцінка спірної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.05.2025р. № 655 “Про застосування санкцій до НЕК “Укренерго» за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання» про накладення на НЕК “Укренерго» штрафу в розмірі 1 263 508 грн., підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи. За таких обставин без надання оцінки правомірності оскаржуваної постанови суд позбавлений можливості оцінити доводи, покладені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову.
При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
У поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не наведено аргументованих доводів на підтвердження того, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, виходячи з предмету позову. Так само не розкрито у заяві доводів позивача про те, що у випадку забезпечення позову позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Отже доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.
Суд також звертає увагу, що згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У контексті наведеного суд відмічає, що вжиття заходів та забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, яке заявник оскаржує до суду, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
У зв'язку з цим, суд не встановив підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.