23 червня 2025 року справа №320/37858/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 з вимогою визнати бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 протиправною та зобов'язати його видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затве6рдженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
Ухвалою суду від 29.08.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 20.01.2025 до участі у справі залучено співвідповідача - Військову частину НОМЕР_1 .
У судове засідання, призначене на 07.04.2025 прибули позивач та його представник. Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились. Під час судового засідання, на підставі протокольної ухвали та за згоди позивача, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням військ рф в Україну під керівництвом Молодіжного добровольчого воєнізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Військової частини НОМЕР_2 з 26.02.2022 по 20.03.2022 разом з іншими добровольцями неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 на території ТРЦ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що 19.03.2022 між Молодіжного добровольчого воєнізованого підрозділу «Київ-Щит» та командиром ДФТГ м. Києва "Мрія" укладено договір, який діяв на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони від 08.03.2022 №13, яким укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_3 .
Позивач зазначає, що близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території ТРЦ "Ретровіль" у Подільському районі міста Києва, проспект Правди, 47, нанесено ракетний удар, внаслідок чого стався вибух боєкомплекту та пожежа. Внаслідок зазначеного ракетного ОСОБА_1 отримав важкі поранення, внаслідок чого, згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною місією серії-12ААГ №259916, отримав третю групу інвалідності. У зв'язку з цим, позивач вважає, що брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України і отримав інвалідність під час ракетного обстрілу військами РФ вказаного вище об'єкту, тобто під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в м. Києві.
У своєму відзиві відповідачі вказують, що командування з повагою ставиться до всіх добровольців, які стали на захист суверенітету та територіальної цілісності України, та не заперечує у необхідності надання довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України добровольцям, які приймали участь у таких заходах. Однак, відповідачі не визнають позовних вимог позивача та вважають їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади не є військовим формуванням в розумінні Закону України «Про оборону України», а тому у Військової частини відсутні повноваження щодо видачі спірної довідки.
Вказано, що постановою Кабінету Міністрів України №685 внесено зміни до інших постанов Кабінету Міністрів України, що містять додатки у вигляді довідок про безпосередню участь особи у спірних заходах. Так, пунктом 2 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою Кабінету Міністрів України №685, внесено зокрема зміни до Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, який і є довідкою, про яку просить позивач.
Відповідачі вказують, що така довідка учасника бойових дій видається лише військовослужбовцям, для надання їм відповідного статусу, в той час як добровольцям територіальної громади видача довідки передбачена за формою Додатку 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №837 від 12.07.2024. У свою чергу, відповідачі зазначають, що позивачка не може отримати довідки, передбачені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, оскільки згідно положень пункту 4 цього Порядку відповідні довідки видаються для надання особі статусу учасника бойових дій, а іншої причини видачі такої довідки законодавством не передбачено.
У той же час, відповідачі зауважили, що форма довідки, передбаченої додатком 1 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 23.09.2015, крім інших обов'язкових даних, що мають бути вказані у довідці, передбачає обов'язкове зазначення підстави її видачі, але чинне законодавство не визначає яка саме має бути підстава.
Проте, відповідачі звернули увагу на те, що враховуючи додаток 7 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413, підставою для видачі довідки вказується бойове розпорядження командира військової частини.
Однак, командиром Військової частини НОМЕР_1 не видавалися бойові розпорядження щодо охорони та супроводу 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 або інші бойові розпорядження, що передбачали перебування особового складу військової частини, ДФТГ «Мрія» та інших підпорядкованих підрозділів на території ТРЦ "Ретровіль" та взагалі на території Подільського району м. Києва.
При цьому, відповідачі зауважили, що про наявність у складі ДФТГ «Мрія» добровольця ОСОБА_3 вони дізналися після передачі командиру ВЧ НОМЕР_4 примірника контракту із вказаним добровольцем.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв'язку із військовою агресією рф проти України, який послідуючими Указами Президента продовжений та на сьогодні не відмінений.
У місті Києві утворено Молодіжний добровольчий воєнізований підрозділ «Київ-Щит», який з 26 лютого 2022 року під керівництвом Військової частини НОМЕР_2 неодноразово залучався до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_5 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , що брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та забезпечувала відсіч і стримування збройної агресії росії проти України в м. Києві.
ОСОБА_1 у період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та військової частини НОМЕР_2 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу НОМЕР_5 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 за місцем дислокації торгово-розважальний центр « ІНФОРМАЦІЯ_2 » .
Відповідно до п. 1-111 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №11 (по стройовій частині) від 02 березня 2022 року з 02 березня 2022 року позивач, як доброволець, перебував в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_6 Окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_7 бригади територіальної оборони.
Згідно з довідкою від 02.03.2023 №357, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 , позивач перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та мав право переміщуватися по місту Києву зі зброєю АКСУ- 74У, №957153.
Згідно з посвідченням №610 від 11.03.2022 виданим ОСОБА_1 уповноваженим Президента України з питань взаємодії з громадськими об?єднаннями та обровольчими формуваннями ОСОБА_4 , пред'явник посвідчення мав право застосовувати під час виконання завдань територіальної борони вогнепальну зброю та інші види озброєнь та боєприпасів до них.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2022 року між добровольцями самоорганізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та командиром Добровольчого формування територіальної громади ліста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_5 укладено контракти добровольця територіальної оборони.
У цей же день, між позивачем та командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_5 , який діє на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_3 .
Близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 та Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на території ТРЦ "Ретровіль" у Подільському районі міста Києва, проспект Правди, 47, нанесено ракетний удар, внаслідок чого стався вибух боєкомплекту та пожежа.
За наслідками ракетного удару частина військовослужбовців НОМЕР_5 РеАБатр в/ч № НОМЕР_8 та п?ятеро добровольців ФТГ АДРЕСА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті, а частина військовослужбовців та четверо добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » отримали важкі поранення.
Внаслідок зазначеного ракетного удару ОСОБА_1 отримав важкі поранення, у зв'язку із чим, згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії-12ААГ №259916, отримав третю групу інвалідності.
За наказом командира в/ч НОМЕР_2 №2508 від 29.09.2022 проведено службове розслідування за фактом зникнення військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування 1-ї РеАБатр.
Зазначені матеріали службового розслідування за фактом зникнення військовослужбовців в/ч НОМЕР_9 містять також інформацію про добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які були залучені до виконання бойового завдання з хорони та супроводу НОМЕР_5 РеАБатр в/ч НОМЕР_2 і 20 березня 2022 року перебували у приміщенні ТРЦ «Ретровіль», та за наслідками ракетного удару отримали поранення, загинули або зникли безвісті.
У жовтні 2022 року командир ДФТГ м. Києва «Мрія» звернувся до командира Військової частини НОМЕР_2 із запитом від 24.10.2022 №541 про надання добровольцям ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та рідним загиблих добровольців, які брали участь у виконанні бойових завдань, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
Листом від 14.11.2022 №1/37/5831 командир в/ч НОМЕР_2 полковник ОСОБА_6 повідомив про неможливість надання довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України за таких підстав:
- громадянам, які не зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_2
- на даний час не має законодавчо затвердженого зразка довідки про безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, так як період з 24 лютого 2022 року не є операцією антитерористичних сил і не є операцією об'єднаних сил.
На наступне клопотання командира ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_5 від 01.07.2024 №1574 до командира в/ч НОМЕР_1 щодо дання добровольцям ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які брали участь у виконанні бойових завдань та внаслідок важких поранень отримали інвалідність, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, отримано відповідь про неможливість надання таких довідок, оскільки військова частина не має у своєму розпорядженні відповідних документів, на підставі яких можливо оформити довідки за формою згідно Додатку 6 до Порядку, в тому числі, що містять відомості про участь вказаних у листі командира ДФТГ м. Києва «Мрія» осіб у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Вважаючи протиправною бездіяльність командира в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 щодо видачі ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, останній звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб'єктів з питань підготовки і ведення національного спротив визначені Законом України від 16.07.2021 №1702-IX «Про основи національного спротиву» (далі - також Закон №1702-ІХ).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону №1702-ІХ доброволець Сил територіальної оборони Збройних сил- громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п'яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних сил;
добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1702-IX завданнями територіальної оборони є, зокрема, 1) своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості; 2) участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; (…) 5) участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; 6) участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, інших критично важливих об'єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об'єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; 7) забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування; (…).
Абзацами 4-6 частини другої статті 8 Закону №1702-IX передбачено, що діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних сил за територіальним принципом.
У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних сил.
На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно частини третьої статті 9 Закону №1702-ІХ до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1703-ІХ на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З наведених правових норм слідує, що під час виконання завдань територіальної оборони на членів добровольчих формувань територіальних громад поширюються всі гарантії військовослужбовців, і це визначено в частині другій статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву».
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 у період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та військової частини НОМЕР_2 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 за місцем дислокації ТРЦ «Ретровіль».
19 березня 2022 року між добровольцями самоорганізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та командиром Добровольчого формування територіальної громади ліста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_5 укладено контракти добровольця територіальної оборони.
У цей же день, між позивачем та командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_5 , який діє на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_3 .
Вказаним контрактом встановлено, що на час виконання державних та/або громадських обов'язків позивач перебуває під захистом Держави, має усі права, свободи, гарантії, закріплені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449.
Відтак, встановлені судом обставини дають можливість дійти беззаперечного висновку, що на ОСОБА_1 , який брав участь у захисті територіальної цілісності України у зв'язку з військовою агресією російської федерації в складі Добровольчого формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", поширюються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до пункту 2 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в терористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року №685 (додаток 12), статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається особам, в т. ч., які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації поти України.
Відповідно до пункту 4 вищезазначеного Порядку, підставою для надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни для осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, є:
- довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності; контракт добровольця територіальної оборони;
- довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення та націнальної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення а інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти країни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 №413, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної оборони за клопотанням командира добровольчого формування територіальної оборони.
Суд звертає увагу, що згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії-12ААГ №259916, отримав третю групу інвалідності.
Водночас, суд зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_2 проведено службове розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування 1 РуАБатр, за результатами чого складено акт службового розслідування.
Список членів ДФТГ "Мрія", які залучались до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_5 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , вказані в додатку до службового розслідування під №7.
У вказаному списку добровольців, які були залучені, що є додатком до акту службового розслідування, серед інших вказаний ОСОБА_1 .
Отже, в матеріалах службового розслідування, яке проводилось військовою частиною НОМЕР_2 за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару по району очікування 1РеАБатр 20.03.2022 під час ракетного удару, містяться відомості щодо залучення до виконання обов'язків з охорони, оброни і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 добровольців Добровольчого формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", серед яких був позивач.
Окрім того, під час розгляду справи судом було допитано в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які повідомили, що з 26 лютого 2022 року добровольці підрозділу «Київ-Щит» були залучені до виконання бойового завдання з охорони та супроводу в/ч НОМЕР_2 в зоні очікування на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які з 19.03.2022 вже діяли у складі ДФТГ м. Києва «Мрія».
Свідки вказали, що близько 23 год. 00 хв. 20.03.2022 по району зосередження підрозділів 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_2 та ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме по ТРЦ «Ретровіль», супротивником було нанесено ракетний удар, за наслідками якого частина військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 та добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті.
Повідомили, що позивач - ОСОБА_1 у зазначений час перебував в епіцентрі вибуху, внаслідок чого отримав поранення.
Суд, надавши оцінку показанням свідків, приймає до уваги факти, зазначені свідками щодо обставин та події, що відбулась в ніч з 20.03.2022 на 21.03.2022 на території ТРЦ «Ретровіль».
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був залучений до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Враховуючи встановлені обставини та певні факти, які не підлягають доказуванню, суд зазначає про необґрунтовані твердження командира ВЧ НОМЕР_1 про неможливість підтвердити факт виконання добровольцями ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_3 » бойових завдань станом на 20.03.2022 за межами території зони відповідальності НОМЕР_10 на звернення про видачу довідки про безпосередню участь добровольця ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оскільки виконання завдань за межами зони відповідальності ВЧ не може свідчити про невиконання позивачем бойових завдань.
Окрім того, факт отримання бойового поранення внаслідок атаки РФ на позиції ТРЦ «Ретровіль» підтверджується не тільки довідкою МСЕК, але й матеріалами службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_2 під час ракетного удару, затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 №2508, та показами свідків.
Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувану бездіяльність, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єктавладних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що відповідачі не навели під час розгляду справи достатніх підстав для відмови у видачі позивачу довідки із посиланням на чинне законодавство, обмежившись лише твердженням, що безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України має бути підтверджена лише бойовим розпорядженням командира військової частини.
Тому, суд відхиляє доводи відповідачів про відсутність підстав для видачі позивачу довідки про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач має право на складання відносно нього довідки про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затве6рдженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду не впливають.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, враховуючи визначений судом належний спосіб захисту встановленого порушеного права та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією та підлягає поверненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову командира в/ч № НОМЕР_4 щодо не надання ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у захода необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затве6рдженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413.
4. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_11 ) витрати зі сплати сплати судового збору в розмірі розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.