11 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/5497/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Онисько Н.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 - не з'явився;
за участі представника позивача - адвоката Олійника Романа Богдановича;
відповідач - Ужгородська міська рада Закарпатської області - представник - Гончарук Анастасія Романівна;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 - представник - Глеба Павло Олександрович;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" - представник - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради - представник - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго"- представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" про визнання протиправним та нечинним рішення, -
30 червня 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в особі представника адвоката Олійника Романа Богдановича (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 33А, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради Закарпатської області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924), яким, з врахуванням зміни предмету позову, просила суд: « 1. Визнати протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, Олександра Радищева та Слов'янською набережною» в частині затвердження детального плану території, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 за адресою: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна), що була утворена в результаті об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, набережна Слов'янська, п.5 (пп. 5/5)), земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки: Закарпатська область, Ужгород, набережна Слов'янська) та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, 17в).»
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Цією ж ухвалою було залучено до участі в даній справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року було вжито заходи про забезпечення адміністративного позову у даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року було вжито заходи про забезпечення адміністративного позову у даній справі.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року було прийнято заяву представника позивача про зміну предмету позову у даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року було залучено до участі в даній справі Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" та Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року було призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі № 260/5497/23 до одержання результатів призначеної судом експертизи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року було поновлено провадження у даній справі, з метою розгляду клопотання судового експерта щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року було витребувано докази.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року було зупинено провадження у справі № 260/5497/23 до одержання результатів призначеної судом експертизи.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року було поновлено провадження у даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року було залучено до участі в даній справі Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи у справі, закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв'язку з існуванням на те об'єктивних законодавчо встановлених підстав.
Позовні вимоги (з врахуванням поданих заяв про зміну (доповнення) підстав позову) обґрунтовані тим, що Ужгородська міська рада не забезпечила належне оприлюднення оскаржуваного проекту детального плану території та не забезпечила реальної участі громадськості в обговоренні, як цього вимагають Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанова Кабінету Міністрів України № 555, якою затверджено порядок проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Позивач вказує, що Детальний план передбачає забудову на ділянці, де пролягають водопровідні й каналізаційні мережі, без дотримання охоронних і санітарно-захисних зон, що суперечить вимогам чинного законодавства. Також позивач вказує, що детальний план не відповідає Генеральному плану м. Ужгород. Окрім того, позивач наголошує на тому, що оскаржуваний Детальний план суперечить вимогам чинного законодавства в частині встановлення охоронних зон повітряної лінії електропередач.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що Ужгородською міською радою належним чином поінформовано громадськість про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості. Також вказує на те, що Ужгородською міською радою та її виконавчими органами було дотримано процедуру оголошення та проведення громадських слухань та забезпечення урахування думки громадськості, незважаючи на наявні карантинні обмеження у зв'язку з COVID-19.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , подано пояснення по справі відповідно до яких залишив питання задоволення позову на розсуд суду позаяк в силу обраної третьою особою правомірної поведінки скасування детального плану жодним чином не плине на його права та обов'язки. Натомість стверджує про відсутність порушеного права Позивача у межах даного провадження, а також про обрання Позивачем неефективного способу захисту порушеного права, оскільки вимоги Позивача, їх фактичний зміст та мотиви їх заявлення очевидно мають цивільний характер та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному з мотивів, що наведені у позові та заявах про доповнення підстав позову.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просила суд відмовити в повному обсязі з мотивів, що наведені у відзиві.
Під час розгляду справи по суті представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в повному обсязі з мотивів, що наведені у поясненнях третьої особи.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши сторони та їх представників), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Позивач є власником незавершеного будівництва та земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:002:0113 за адресою АДРЕСА_2 (Т. 1 а.с. 24).
У травні 2023 року на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 за адресою: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, 17в (до об'єднання три земельній ділянки: кадастровий номер 2110100000:17:001:0018, кадастровий номер 2110100000:17:001:0031, кадастровий номер 2110100000:17:001:0039) розпочались будівельні роботи (Т. 1 а.с.а.с. 26-49).
При цьому, в межах території яка охоплює, зокрема, земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0018, 2110100000:17:001:0031, 2110100000:17:001:0039 та 2110100000:17:001:0490 (утворилась у результаті об'єднання в одну земельну ділянку вищевказаних земельних ділянок), 23 липня 2020 року рішенням L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 було затверджено містобудівну документацію «Детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною» (Т, 1 а.с.а.с. 52).
Водночас, як випливає зі Схеми інженерних мереж, споруд і використання підземного простору, яка є складовою Детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною, заплановане будівництво змішаної багатоквартирної житлової та громадської забудови на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, 17в) над каналізаційною та водопровідною мережами (Т. 1 а.с.а.с. 54-77).
Згідно наявного у матеріалах справи листа Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» №714 від 15 травня 2023 року на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 по Слов'янській набережній проходять інженерні комунікації (мережі водопроводу та каналізації), а саме: самопливний каналізаційний колектор діаметром 1200 мм, по якому подаються стоки з лівобережної частини міста до каналізаційної насосної станції (КНС-1), що розміщена поруч із зазначеною земельною ділянкою; трубопровід напірного каналізаційного колектору діаметром 800 мм; водогін питної води діаметром 500 мм, водопровідний ввід діаметром 100мм до КНС-1. У зв'язку з цим, на земельну ділянку накладаються обмеження у її використанні в межах захисних охоронних зон каналізаційних мереж та санітарно-захисної смуги для водогону (Т. 1 а.с.а.с. 209, 210).
Як випливає із листа комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро Ужгородської міської ради» від 23 травня 2023 року та долученого до нього викопіювання з плану міста в районі Слов'янської набережної, 17 «в», самопливний каналізаційний колектор діаметром 1200 мм (охоронні зони якого складають по 10 м в кожну сторону від бокових стінок трубопроводу) проходить по всій довжині земельної ділянки, а поперек земельної ділянки (ближче до дороги) проходить водогін питної води (санітарно-охоронна зона якого складає не менше ніж 10 м від крайніх ліній трубопроводу в кожну сторону) (Т. 1 а.с.а.с. 211, 212).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Постановою КМ України від 25 травня 2011 року № 555 «Про затвердження порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі по тексту - Постанова № 555).
Згідно із статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» (у редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення), при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;…урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через медіа громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
Відповідно до статті 19 частини 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Відповідно до статті 19 частини 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), …загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 19 частини 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до статті 19 частини 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Відповідно до статті 21 частини 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Відповідно до статті 21 частини 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
Відповідно до статті 21 частини 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), замовники містобудівної документації зобов'язані забезпечити, зокрема: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до статті 21 частини 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Обсяг інформації, що має бути відображений у повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації визначений у пункті 5 Постанови № 555 (у редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до пункту 6 Постанови № 555 (у редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 555 (у редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Відповідно до статті 21 частини 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
Відповідно до статті 21 частини 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 21 червня 2018 року, що ухвалена у справі № 826/4504/17.
Крім того, аналізуючи зміст вище наведених законодавчих норм, які регламентують порядок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, суд приходить до висновку, що чинне на момент прийняття оскаржуваного рішення законодавство про розробку і затвердження детального плану передбачало цілу низку заходів, які мали на меті широку участь громадськості у прийнятті рішень з питань що стосуються розробки містобудівної документації, забезпечення участі громадськості вже на ранньому етапі процедури прийняття таких рішень, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.
Водночас, як випливає з наданої Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради інформації, на виконання норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови № 555, посадові особи Ужгородської міської ради при проведенні процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною, обмежились лише тим, що опублікували на сайті Ужгородської міської ради «Повідомлення про оприлюднення проекту державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повна назва документа державного планування Детальний план території обмеженої вулицями Олександра Капуша, Перемоги, Олександра Радищева та Слов'янською набережною». При цьому, встановити коли саме було оприлюднене відповідне оголошення на сайті Ужгородської міської ради не можливо.
Також, зміст вказаного оголошення не відповідав вимогам передбаченим пунктом 5 постанови № 555, оскільки в оголошенні відсутня інформація стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
Крім того, з оголошення випливає, що громадські слухання мали відбутися 09 квітня 2020 року, водночас, з наявного у матеріалах справи листа Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 2310/03-17 від 06 червня 2023 року випливає, що такі громадські слухання відбулися 17 липня 2020 року, а протокол таких громадських слухань вилучений представниками Національної поліції.
У відзиві на позов, відповідач вказував на те, що громадські слухання призначені на 09 квітня 2020 року не відбулися через посилення протиепідемічних та профілактичних заходів щодо недопущення поширення випадків COVID-19 у м. Ужгород, а про проведення громадських слухань 17 липня 2020 року було повідомлено на сайті Ужгородської міської ради та на сторінці в соціальній мережі Facebook 15 липня 2020 року. Водночас, публікація оголошення про громадські слухання за 1 день до дати проведення слухань, не може забезпечити реальну участь громадськості в обговоренні містобудівної документації, особливо враховуючи те, що на громадських слуханнях призначених на 17 липня 2020 року одночасно проводилось обговорення 7-ми детальних планів і 2-ох проектів внесення змін до детальних планів.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказував, що відповідно до розпорядження міського голови від 13 березня 2020 року № 148 «Про проведення громадських обговорень» громадські обговорення містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Перемоги, Олександра Радищева та Слов'янською набережною» проводились з 16 березня 2020 року по 14 квітня 2020 року. Крім того, детальний план був розміщені та на сайті https://rada-uzhuorod.gov.ua. Також, надано інформацію стосовно можливості надсилання пропозицій, зауважень та побажань на адресу Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.
Водночас, суд констатує, що жодних доказів того, що така публікація мала місце відповідач не надав, зокрема, не надав посилання на конкретну сторінку на веб-сайті Ужгородської міської ради де був опублікований детальний план або роздруківку відповідного оголошення.
Також, у відзиві на позов відповідач вказав, що у газеті «Ужгород» від 14 березня 2020 року № 11 на сторінці 11 опубліковано оголошення про те, що на сайті Ужгородської міської ради оприлюднено проекти містобудівної документації та звіти про стратегічну екологічну оцінку «Детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Перемоги, Олександра Радищева та Слов'янською набережною». Водночас, зміст вказаного оголошення знову ж таки не відповідав вимогам передбаченим пунктом 5 Постанови № 555.
Крім того, відповідачем не надано жодної інформації про оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту детального плану. Матеріали щодо громадських обговорень містяться в матеріалах справи, зокрема, Т. 2 а.с.а.с. 17-48.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 555 (у редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.
Водночас, відповідач жодних реальних заходів по оприлюдненню розробленого проекту детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною не здійснював. Доказів протилежного в процесі розгляду справи відповідачем не надано.
Враховуючи вищевказане, суд погоджується з позицією позивача про те, що відповідач під час підготовки та проведення громадського обговорення слухань (процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості) щодо детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною, здійснюючи дії щодо організаційно-технічного забезпечення проведення громадських слухань, не забезпечив прозорого та доступного розповсюдження важливої інформації щодо розробки відповідної містобудівної документації.
Внаслідок такої бездіяльності зацікавлені особи, зокрема, і позивач, як особа яка є власником земельної ділянки, яка є суміжною із земельною ділянкою на якій заплановане будівництво згідно оскаржуваного детального плану, була позбавлена можливості завчасно підготувати та подати свої пропозиції щодо розробки детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), ОСОБА_3 та Слов'янською набережною. Крім того, відсутність відповідної інформації, призвела до суттєвого обмеження доступу громадськості до участі у прийнятті рішень з питань містобудівної діяльності.
Відповідно суд виснує, що при прийнятті рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, Олександра Радищева та Слов'янською набережною» процедура громадських слухань (процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості) не була дотримана.
Аналізуючи питання дотримання вимог чинного законодавства щодо встановлення охоронних та санітарно-захисних зон при розробці оспорюваного детального плану судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про трубопровідний транспорт», дія якого поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування, в тому числі води, з місця видобутку до місця споживання (стаття 4 названого Закону), охоронна зона являє собою землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про трубопровідний транспорт» до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.
Таким чином, законом встановлюються спеціальні обмеження права користування, пов'язані із встановленням територій із режимом обмеженого використання. Тобто, правовий режим охоронних зон відрізняється залежно від об'єкта, навколо якого встановлена зона, проте завжди передбачає обмеження щодо можливих видів використання земельної ділянки.
Згідно зі статтею 112 Земельного Кодексу України охоронні зони створюються: навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
Пунктом 11 Правил охорони магістральних трубопроводів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747, закріплено, що на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється, у тому числі, споруджувати житлові, громадські та дачні будинки.
У відповідності із статтею 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.
Основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення визначені Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404 (далі - Правила № 173).
У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати: пожежні депо, лазні, пральні, гаражі, склади (крім громадських та спеціалізованих продовольчих), будівлі управлінь, конструкторських бюро, учбових закладів, виробничо-технічні училища без гуртожитків, магазини, підприємства громадського харчування, поліклініки, науково-дослідні лабораторії, пов'язані з обслуговуванням даного та прилеглих підприємств; приміщення для чергового аварійного персоналу та добової охорони підприємств за встановленим списочним складом, стоянки для громадського та індивідуального транспорту, місцеві та транзитні комунікації, ЛЕП, електростанції, нафто- і газопроводи, свердловини для технічного водопостачання, водоохолоджуючі споруди, споруди для підготовки технічної води, каналізаційні насосні станції, споруди оборотного водопостачання, розсадники рослин для озеленення підприємств та санітарно-захисної зони пункт (5.12 Правил № 173).
Відповідно до пункту 15.5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу 27 червня 2008 року № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, не дозволяється, у тому числі, самовільне спорудження над водопровідними і каналізаційними мережами та пристроями будь-яких будівель та предметів благоустрою.
Відповідно до пункту 15.2.4 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» ширину захисної смуги водоводів, що проходять по незабудованій території, потрібно приймати від крайніх водоводів: при прокладанні в сухих ґрунтах - не менше ніж 10 м при діаметрі до 1000 мм і не менше ніж 20 м при більших діаметрах; в мокрих ґрунтах - не менше ніж 50 м незалежно від діаметра.. Пунктом 5.3 Положення встановлено, що для водопроводів діаметром до 1000 мм ширина захисної смуги встановлюється не менше 10 м.
В свою чергу відповідно до пункту 17.1.2 ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» захисні охоронні зони необхідно передбачати на всіх каналізаційних самопливних і напірних мережах, що проектуються або реконструюються, а також на існуючих мережах з метою попередження травматизму, інших прикрих випадків при виникненні провалів у місцях пошкодження склепінь каналізаційних мереж або при аваріях на них. Розміри захисних охоронних зон каналізаційних мереж рекомендується приймати згідно з таблицею 31.
Відповідно до таблиці № 31 ДБН В.2.5-75:2013, розміри захисних охоронних зон для каналізаційних колекторів в залежності від заглиблення і призми обвалення встановлені шириною по 10 м в кожну сторону від бокових стінок трубопроводу, для напірного трубопроводу - 5 м в кожну сторону.
Відповідно до ДБН В.2.5-74:2013, пункту 15.2.4, санітарно-захисна смуга водогону діаметром 500 мм приймається шириною не менше ніж 10 м від крайніх ліній трубопроводу в кожну сторону.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
Статтею 22 цього ж Закону також визначено, що у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища (частина друга).
В той же час, як випливає, зі Схеми інженерних мереж, споруд і використання підземного простору, яка є складовою Детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною, на ній не відображені охоронні та санітарно-захисні зони вдовж водогону Д-500 мм та самопливного каналізаційного колектора Д- 1200 мм, що розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490, а також вздовж напірного каналізаційного колектора Д- 800мм, що розміщений поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490, що, в свою чергу, дало можливість запланувати згідно детального плану будівництво змішаної багатоквартирної та громадської забудови не тільки без дотримання охоронних та санітарно-захисних зон відповідних мереж, але й фактично на них.
Факт не відповідності оскаржуваного детального плану вимогам нормативно-правових актів в частині встановлення охоронних та санітарно-захисних зон, а також вимогам нормативних актів у галузі будівництва підтверджується також висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи по адміністративній справі № 260/5497/23 від 09 січня 2025 року № 680/02-24, що була проведена у межах даної справи (Т. 3 а.с.а.с. 211-247).
Крім того, вказаним висновком підтверджено, що оскаржуваний детальний план території, у відповідній частині, суперечить вимогам чинного законодавства щодо встановлення охоронних зон повітряної лінії електропередач (відповідна охоронна зона не відображена).
Що стосується висновку експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи за клопотанням захисника по кримінальному провадженню № 120230780300000427 від 17 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 356 КК України № Е-27/24 від 11 липня 2024 року, що був долучений до матеріалів справи третьою собою, то вказаний висновок не спростовує висновки будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2025 року № 680/02-24, оскільки експертом в межах даної експертизи досліджується не оскаржуваний детальний план території, а передпроектна пропозиція «Будівництво індивідуального житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою по Слов'янській набережній, в м. Ужгороді, Закарпатської області.» та її вплив на водогон діаметром 500 мм та самопливну каналізацію колектора діаметром 1200 мм, які розташовані по території земельних ділянок ОСОБА_2 (Т. 3 а.с.а.с. 111-163).
Враховуючи вищевказане, можна виснувати, що при розробці детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), Олександра Радищева та Слов'янською набережною, не були враховані вимоги чинного законодавства щодо встановлення охоронних та санітарно-захисних зон вздовж водопровідних і каналізаційних мереж, а також вздовж повітряної лінії електропередач, що в свою чергу підтверджує наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, Олександра Радищева та Слов'янською набережною» в частині затвердження детального плану території, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 за адресою: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, що була утворена в результаті об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, набережна Слов'янська, п.5 (пп. 5/5)), земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки: Закарпатська область, Ужгород, набережна Слов'янська) та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, 17в).
Аналізуючи питання відповідності оскаржуваного детального плану у відповідній частині Генеральному плану міста Ужгорода судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Відповідно до статті 18 частини 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідно до статті 19 частини 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Зокрема, детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», детальний план розробляється з метою, зокрема, уточнення у більш крупному масштабі положень Генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; детальний план розробляється на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту; положення детального плану території мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 червня 2018 року, що ухвалена у справі №826/4504/17, від 14 серпня 2018 року, що ухвалена у справі №815/3880/14, від 05 березня 2019 року, що ухвалена у справі №360/2334/17, від 01 жовтня 2019 року, що ухвалена у справі №810/4017/17, від 15 квітня 2020 року, що ухвалена у справі № 702/1384/16-а, від 26 травня 2020 року, що ухвалена у справі № 750/11932/16-а, від 11 листопада 2020 року у справі №191/1169/16-а, від 19 жовтня 2021 року, що ухвалена у справі №369/9375/17, від 16 березня 2023 року, що ухвалена у справі №460/3890/20 (пункт 128 Постанови).
Як випливає, із Схеми розташування території у планувальній структурі генерального плану міста Ужгород, що є частиною детального плану території обмеженої АДРЕСА_3 та Слов'янською набережною, територія теперішніх земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 (до поділу земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490), належить до зон з функціональним призначенням «інші території» та «територія садибної житлової забудови».
Відповідно до вимог пункту 6.1.31 ДБН 6.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій» зона садибної забудови не може перевищувати поверховість будинків у 3 поверхи.
В той же час, згідно Схеми функціонального зонування території з відповідними характеристиками містобудівних умов, яка є складовою Детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською (Перемоги), ОСОБА_3 та Слов'янською набережною, територія де знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 (до поділу земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490) вказана уже як зона змішаної житлової і громадської забудови (від 4 до 9 поверхів) (умовне позначення - Ж-3, верхній правий кут схеми) (копія схеми у матеріалах справи; складова частина креслення детального плану).
Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку, що детальний план території обмеженої АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 та Слов'янською набережною в частині, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 (до поділу земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490) за адресою: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна суперечить чинному Генеральному плану міста Ужгорода, що додатково підтверджує наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року «Про затвердження детального плану території, обмеженої АДРЕСА_3 та Слов'янською набережною» у відповідній частині.
Вказаний висновок суду підтверджується також висновком експерта судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2025 року №680/02-24. Зокрема, у висновку експертом констатовано, що детальний план території обмеженої АДРЕСА_3 та Слов'янською набережною, затверджений рішенням L сесії Ужгородської міської ради VІІ скликання № 2055 від 23 липня 2020 року, не відповідає Генеральному плану міста Ужгорода затвердженому рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання від 04 червня 2004 року № 313 в частині функціонального використання території, на якій розміщується земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490.
Стосовно порушення прав позивача оскаржуваним рішенням та, відповідно, наявності у неї права на позов, суд зазначає наступне.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 466/1264/18, від 20 грудня 2019 року, що ухвалена . у справі № 520/14995/16-а, від 9 квітня 2020 року, що ухвалена у справі № 807/150/16, неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що детальний план території є містобудівною документацією на місцевому рівні та належить до нормативно-правових актів, а тому судовий розгляд справ про оскарження детального плану території здійснюється з особливостями, визначеними статтями 264, 265 КАС України.
З аналізу цих статей вбачається, що особливістю провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є те, що для таких категорій спорів передбачено, фактично, необмежене коло осіб, які можуть ініціювати відкриття відповідного провадження в адміністративному суді; необмежене в часі право на доступ до суду для ініціювання такого спору; додаткові гарантії інформування всіх про початок розгляду судом такого спору; додаткові процесуальні гарантії для сторін, що надаються згідно з положеннями КАС України у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження; спеціальні повноваження суду, спрямовані на гарантування ефективного захисту.
Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану відповідної території населеного пункту стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні особи, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності.
Відповідно, враховуючи, що позивач проживає за адресою АДРЕСА_2 , тобто за адресою, що є суміжною із територією охопленою детальним планом, а також враховуючи, що вона проживає у місті Ужгород, вона належить до числа неперсоніфікованих суб'єктів на яких безумовно поширюються і впливають положення детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Перемоги, Радіщева та Слов'янською набережною у місті Ужгороді, який в свою чергу затверджений оскаржуваним рішенням L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року.
Відповідно до статті 245 частини 2 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Враховуючи вищевказане, позивач як суб'єкт відповідних правовідносин має право оскаржувати рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року, якими затверджено детальний план території обмеженої АДРЕСА_3 та Слов'янською набережною у місті Ужгороді.
За правилами, встановленими статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
В позовній заяві позивач просила визнати протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, ОСОБА_3 та Слов'янською набережною» у відповідній частині.
Враховуючи, що детальний план території обмеженої вулицями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та Слов'янською набережною затверджений цим рішенням, є нормативно-правовим актом, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 КАС України належним способом захисту порушеного права позивачки є саме визнання протиправним та нечинним рішення Ужгородської міської ради № 2055 від 23 липня 2020 року у відповідній частині.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Отже, враховуючи, що суд визнає протиправним та нечинним нормативно-правовий акт у відповідній частині, резолютивна частина цього рішення має бути невідкладно опублікована відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Ужгородської міської ради Закарпатської області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Митна, 1, код ЄДРПОУ 03344326) та Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 4, код ЄДРПОУ 41284929), Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноцівці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529) про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення L сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 2055 від 23 липня 2020 року "Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Олександра Капуша, Капушанською, ОСОБА_3 та Слов'янською набережною" в частині затвердження детального плану території, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:17:001:0507 та 2110100000:17:001:0508 за адресою: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна, утворених в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:17:001:0490 (адреса: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна), що була утворена в результаті об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0018 (адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, Слов'янська набережна, п.5 (пп. 5/5)), земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0031 (адреса ділянки: Закарпатська область, Ужгород, Слов'янська набережна) та земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:17:001:0039 (адреса: АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 11 червня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 23 червня 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко