23 червня 2025 р.Справа №160/14724/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14724/25,
установив:
20 червня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить:
- заборонити Відповідачу-1 - Військовій частині НОМЕР_1 та Відповідачу-2- Військовій частині НОМЕР_2 до набрання судовим рішенням у адміністративній справі №160/147/24/25 законної сили вчиняти дії щодо призначення Позивача ОСОБА_1 на посади до іншої військової частини (переміщення позивача між військовим частинами для подальшого проходження військової служби).
В обґрунтування поданої заяви представник вказав, що оскільки предметом позову у цій справі є вимога позивача до Відповідача-1 вчинити дії, спрямовані на реалізацію рапорту позивача про звільнення з військової служби, існує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову. Сторона позивача впевнена, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. У разі можливого (під час розгляду справи) видання наказу командира військової частини НОМЕР_2 по особовому складу про призначення позивача на іншу посаду у іншій військовій частині та наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виключення позивача зі списків особового складу у зв'язку з вибуттям до іншого місця проходження військової служби, тобто переміщення (переведення) позивача для подальшого проходження військової служби до іншої військової частини шляхом звільнення від займаної посади та призначення на іншу посаду у іншій військовій частині, до закінчення розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили, виконання судового рішення щодо зобов'язання Відповідача-1 вчинити дії щодо реалізації рапорту лейтенанта ОСОБА_1 стане неможливим.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши подані матеріали, суд зазначає таке.
За приписами п. 1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви та подається, в такому випадку, до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд зазначає, що наведені позивачем твердження про можливе переміщення до іншої військової частини є лише припущеннями та не підтверджуються жодними належними й допустимими доказами.
У матеріалах справи немає наказів, рапортів командирів чи будь-яких інших документів, які б свідчили про підготовку або видання рішень щодо призначення позивача на посади до іншої військової частини.
При цьому, можливість переміщення не може розцінюватись як обґрунтована й реальна загроза, яка істотно ускладнить чи унеможливить виконання майбутнього рішення суду.
Суд зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачам здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 826/5233/18.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 160/14724/25, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що у поданій заяві про забезпечення позову позивач не довів існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України, за наявності яких суд може забезпечити позо, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову на підставі частини 2 статті 150 КАС України є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
У заяві представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14724/25 - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Савченко