23 червня 2025 рокуСправа №160/17351/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши клопотання представника позивача Різниченко Ольги Олександрівни про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою з відповідальністю «Торгівельний будинок «М'ясна весна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
12 червня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою з відповідальністю «Торгівельний будинок «М'ясна весна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0146662301 від 19.03.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19 червня 2025 року від позивача надійшло клопотання про перехід із спрощеного в загальне провадження.
Вказане клопотання мотивоване значимістю даної справи для відповідача та тим, що позивач фактично був релакований із зони активних бойових дій у зв'язку із чим виникли спірні правовідносини. Позивач вказує, що мова йде про необхідність формування правозастосовчої практики з вирішення спорів, що зумовлені особливостями воєнного стану та обмежень у діяльності суб'єктів господарювання. Натомість, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження фактично позбавляє позивача можливості надати суду вмотивовані і доречні пояснення по суті спору і питань, що можуть виникнути під час розгляду справи по суті. Також, позивач наголошує, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позбавляє сторони права на оскарження рішень судів до Верховного Суду.
Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною 1статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Таким чином, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також при вирішенні поданого представником позивача клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.
Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.
Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «ПС» № 0146662301 від 19.03.2025 року.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження, а також потребують розгляду справи з викликом сторін.
Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов'язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.
Разом з тим, задоволення заяви представника позивача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.
Отже, суд в даному випадку відмовляє у задоволенні клопотанні про перехід зі спрощеного у загальне провадження.
Керуючись положеннями статей 243, 248,257,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - Різниченко Ольги Олександрівни про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
2.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Сластьон