23 червня 2025 рокуСправа № 160/15036/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., переглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску.
Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано, що лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивач дізнався про обсяг і характер виплачених сум та відповідно порушення свої прав. З цих підстав просив вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19.01.2023 року у справі №460/17052/21.
Позивачем заявлено позовні вимоги за період з 02 березня 2022 року по 29 січня 2023 року, в зв'язку з чим про порушення своїх прав щодо належного розміру грошового забезпечення позивач повинен був дізнатися разом із ознайомленням наказу про виключення зі списків особового складу військової частини. Суд зазначає, що такий наказ дає змогу у повній мірі встановити обсяг і характер виплачених при звільненні сум.
В свою чергу цей позов подано 22.05.2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог звернутих з 19.07.2022 року.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду із позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 29 січня 2023, подана заява не містить.
Слід зазначити, що в заяві про поновлення строку позивач зазначає, що звертався із адвокатським запитом щодо здійснення досудового врегулювання спору то з цього приводу суд зазначає, що процесуальне законодавство пов'язує початок та перебіг строку звернення до суду з обізнаністю про факт порушення прав, а не з підготовкою до складання позову, спробами врегулювати спір в позасудовому порядку та іншими обставинами. При цьому в цій справі такі дії були вжиті через значний проміжок часу від дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Додаткового суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому, не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Більш того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 грудня 2021 року у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Отже, наведені позивачем причини пропуску звернення до суду слід вважати такими, які не є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.
За викладеного, наведені в заяві про поновлення строку обставини щодо того, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо лише після отримання відповіді на запит, як підстави поважності пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 й 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
Ураховуючи наведене та зважаючи на те, що позивачем не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення ним до суду у визначений законом строк, вказані ним причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними для поновлення строку.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 4 ст. 169 КАС України, суд дійшов до висновку, що позовна заява в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 29 січня 2023 року підлягає поверненню.
Щодо позовних вимог звернутих до 18.07.2022 року то суд враховує, що у цей період діяла редакція статті 233 КЗпП України, яка не встановлювала обмежень щодо строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 29 січня 2023 року - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Л.Є. Букіна