23 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/14451/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, наказу в частині, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, наказу в частині, зобов'язання вчинити дії задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 1.89 рішення об'єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом №11 від 30 листопада 2024 року в частині виключення із списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) прапорщика запасу ОСОБА_1 , зі складом сім'ї 3 (три) особи, а саме: дочка - ОСОБА_2 , 1992 року народження, син - ОСОБА_3 , 1996 року народження; визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №1884 від 02 грудня 2024 року «Про затвердження протоколу №11 засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 листопада 2024 року» в частині затвердження рішення об'єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 30 листопада 2024 року (протокол №11) щодо виключення із списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) прапорщика запасу ОСОБА_1 , зі складом сім'ї 3 (три) особи, а саме: дочка - ОСОБА_2 , 1992 року народження, син - ОСОБА_3 , 1996 року народження; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 поновити з 30 листопада 2024 року прапорщика запасу ОСОБА_1 у списку на позачергове одержання жилих приміщень або грошової компенсації за належне для отримання постійне житло (з обмеженим терміном забезпечення до двох років) зі складом сім'ї 3 (три) особи, а саме: дочка - ОСОБА_2 , 1992 року народження; син - ОСОБА_3 , 1996 року народження.
13 червня 2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Представник позивача у позовній заяві повідомляла суд про подання доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв'язку із розглядом цієї справи протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.28).
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у цій справі було ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу здійснено судом в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У поданому до суду відзиві (запереченні) на заяву про стягнення витрат на правову допомогу представник відповідача заперечував щодо стягнення судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8000,00 грн, які є завищеними, їх розмір не є співмірним із складністю справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розподіл та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу з ухваленням додаткового рішення з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року, від 08 лютого 2022 року у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18 серпня 2022 року у справі №540/2307/21.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання професійної правової допомоги від 05 березня 2024 року №18, укладений ОСОБА_1 з адвокатом Машевською Л.А. (а.с.224); ордер на надання правничої допомоги серії АС №1086937 (а.с.230), який виданий на підставі вказаного договору адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально; додаткову угоду №1 від 29 листопада 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги №18 від 05 березня 2024 року (а.с.225), протокол погодження гонорару - фіксованої договірної ціни професійної правничої допомоги від 02 грудня 2024 року (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 29 листопада 2024 року до договору №18 від 05 березня 2024 року, а.с.226), акт від 12 червня 2025 року готовності та приймання-передавання наданих юридичних послуг/професійної правничої допомоги згідно з додатковою угодою №1 від 29 листопада 2024 року до договору №18 від 05 березня 2024 року (а.с.227), квитанцію від 12 червня 2025 року №29 на суму 8000,00 грн (а.с.228).
За змістом пунктів 1.1, 3.1-3.2, 3.5 договору про надання професійної правничої допомоги від 05 березня 2024 року №18 предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги клієнту у Волинському окружному адміністративного суді у всіх справах, де довіритель буде позивачем, відповідачем, третьою особою; клієнт сплачує адвокату фіксований розмір гонорару, розмір якого додатково обумовлюється в додатку №1 даного договору; клієнт або особа, якій доручено здійснити оплату послуг адвоката, сплачує погоджену та обумовлену суму гонорару в день укладення цього договору або в день підписання акта про приймання-передавання наданих послуг; розмір і порядок сплати клієнтом гонорару адвокату за надання професійної правничої допомоги визначається протоколом погодження ціни договору.
Додатковою угодою №1 від 29 листопада 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги №18 від 05 березня 2024 року визначено, що сторони погодились продовжити термін дії договору №18 від 05 березня 2024 року на період провадження до набрання рішення суду законної сили у справі за позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії, наказу командира військової частини про затвердження такого рішення та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до протоколу погодження гонорару - фіксованої договірної ціни професійної правничої допомоги від 02 грудня 2024 року (додаток №1 до додаткової угоди №1 від 29 листопада 2024 року до договору №18 від 05 березня 2024 року) сторони визначили, що фіксований розмір гонорару за надання адвокатом професійної правничої допомоги згідно з додатковою угодою №1 від 29 листопада 2024 року до договору №18 від 05 березня 2024 року становить 8000,00 грн.
Актом готовності та приймання-передавання наданих юридичних послуг/професійної правничої допомоги від 12 червня 2025 року згідно з додатковою угодою №1 від 29 листопада 2024 року до договору №18 від 05 березня 2024 року підтверджено надання професійної правничої допомоги, передбаченої пунктом 1.1. договору про надання професійної правничої допомоги №18 від 05 березня 2024 року, додатковою угодою №1 від 29 листопада 2024 року, а саме: складення адвокатського запиту до військової частини НОМЕР_1 про надання інформації та документів, що стосуються суті спору за вих. №01-140(А.З.) від 02 грудня 2024 року, складення процесуальних документів по справі: позовної заяви від 11 грудня 2024 року, відповіді на відзив відповідача від 07 січня 2025 року. Фіксований розмір гонорару складає згідно з протоколом про його погодження 8000,00 грн (пункт 3 вказаного акту).
Згідно з квитанцією від 12 червня 2025 року №29 адвокатом Машевською Л.А. прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8000,00 грн - гонорар за надання правничої допомоги згідно з додатковою угодою №1 від 29 листопада 2024 року до договору №18 від 05 березня 2024 року.
Визначаючись щодо розміру витрат, які належить відшкодувати позивачу, суд враховує висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 про те, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21).
Суд, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін), час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг у цій справі (підготовка позовної заяви, відповіді на відзив), їх обсяг, заперечення іншої сторони щодо співмірності розміру витрат, заявлених до відшкодування, виходячи із принципів обґрунтованості та пропорційності розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що на користь позивача необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на загальну суму 3000,00 грн.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк