23 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4131/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного Фонду в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного Фонду в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області, відповідач-2), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області переведення на пенсію по віку ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини 2 статті 40 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки) та без врахування заробітної плати до липня 2000 року відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванням з дня подачі заяви з дня подачі заяви (31 січня 2025 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 24.03.2025 звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Проте, для розрахунку розміру пенсії за віком відповідач взяв показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 рр.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що його пенсія відповідно до Закону №1058-IV має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2022-2024 рр., що передували року звернення (2025 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.
Позивач просить визнати протиправними дії щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 рр., та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 рр) з дня подачі заяви (24.03.2025).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Пенсійного Фонду в Сумській області.
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що первинно позивачу пенсія призначена з 29.08.2012 за вислугу років відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. З 31.01.2025 позивача, за його заявою, переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідач вважає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки, немає підстав, оскільки положення статті 40 Закону №1058-IV застосовуються саме при призначенні пенсії, а не її перерахунку.
Відтак, на переконання представника відповідача, ГУ ПФУ у Волинській області у спірних правовідносинах діяло правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України, а тому його дії не можна визнати протиправними.
Відповідач-1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивача за його заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, проведено перерахунок розміру пенсії, який визначений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 рр.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що у випадку призначення особі пенсії за одним законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком вперше, а не переведення на інший вид пенсії згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV(постанова від 31.01.2019 у справі №639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а).
З матеріалів справи вбачається, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач застосував середній показник заробітної плати за 2014-2016 рр.
Водночас, з огляду на те, що 24.03.2025 позивач вперше звернувся за призначенням пенсії відповідно до вимог Закону №1058-ІV, тому в цьому випадку має місце не переведення з одного виду пенсії на інший в межах Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 рр. (вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №184/886/17).
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести нарахування й виплату пенсії за віком без врахування заробітної плати до 01.07.2000 відповідно до абзацу 1 частини першої статті 40 Закону №1058-ІV, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Отже, відповідно до наведених вище положень саме за бажанням пенсіонера для обчислення пенсії враховується заробітна плата до 30.06.2000.
З матеріалів справи слідує, що з 24.03.2025 відповідно до даних пенсійної справи в автоматизованому режимі ГУ ПФУ у Волинській перевело позивача на пенсію по віку згідно із Законом №1058-VІ. При цьому, проведення перерахунку пенсії було здійснено із врахуванням заробітної плати до 01.07.2000, що не заперечується відповідачем.
Поряд з цим, суд зауважує, що у поданій заяві позивач просила при призначенні пенсії виключити із підрахунку заробітної плати період: визначений автоматично, тобто до липня 2000 року, тобто, вказана заява не містила висловленого бажання пенсіонера врахувати заробітну плату до 30.06.2000.
Встановлені обставини справи спростовують правомірність дій пенсійного органу щодо проведення перерахунку пенсії із врахування заробітної плати до 01.07.2000.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо переведення позивача на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та з урахуванням зарплати до 01.07.2000 та зобов'язання відповідача здійснити з 24.03.2025 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки та без врахування заробітної плати до 1 липня 2000 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 01.03.2025 №0.0.4223608267.1.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки та з урахуванням зарплати до 01.07.2000.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 24.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023, 2024 роки та без врахування заробітної плати до 01.07.2000, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, Сумська область, місто Суми, вулиця Пушкіна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 21108013).
Суддя Ф.А. Волдінер