23 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1729/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 грудня 2024 року №03305001074 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити переведення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 згідно Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» з дати звернення (18 грудня 2024), зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 07.12.1993 по 16.12.2024 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управлінням ДПС у Волинській області від18.12.2024 №337/У/03-20-10-02-12 та №338/У/03-20-10-02-12.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області із заявою про переведення на пенсію за віком згідно із Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII). Однак, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 24.12.2024 №03305001074 їй відмовлено у задоволенні заяви з підстав відсутності достатнього стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. При цьому періоди роботи в органах митної служби України до стажу державної служби не зараховано з тих мотивів, що позивачу присвоювалися спеціальні звання.
Позивач із таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, зазначивши, що станом на 01 травня 2016 року (на день набрання чинності Законом №889-VIII) має понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій державних службовців, що дає йому право на призначення пенсії державного службовця (інші умови - щодо віку і страхового стажу - також виконуються).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що відповідно до статті 25 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ), що діяв до набрання чинності Законом №889-VIII, підстави для зарахування періоду роботи позивача в податкових органах, якій присвоєно спеціальні звання, до стажу державної служби відсутні.
Представник відповідача вважає, що Головне управління ПФУ у Львівській області, приймаючи рішення від 24.12.2024 №03305001074, яким позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу», діяло з дотриманням положень законодавства України.
Інші заяви по суті спору від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, що підтверджується матеріалами справи.
18 грудня 2024 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII.
Вказана заява позивача відповідно до екстериторіального принципу надійшла для розгляду до ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого від 24.12.2024 №03305001074 відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII.
Основним критерієм для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
У зв'язку із відсутністю стажу роботи ОСОБА_1 на посадах віднесених до категорії посад державної служби, права на перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» не має.
Вважаючи вказане рішення про відмову у переведенні на пенсію протиправним, позивач звернулася до суду за захистом порушених прав.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 4 Закону №1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом №3723-XI.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.
Зокрема, відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до пункту 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, зазначеними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 згаданого Закону і пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ вік та страховий стаж.
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 та у постановах від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17, від 10 квітня 2019 року у справі №607/2474/17.
Як було встановлено судом, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
За результатами розгляду заяви позивача про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII, ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення від 24.12.2024 №03305001074, яким відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно із Законом №889-VIII вказуючи на те, що періоди роботи посадових осіб в органах державної митної/податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не враховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.07.1988 ОСОБА_1 з 07.12.1993 по 16.12.2024 працювала на різних посадах у податкових органах.
Стаття 25 Закону №3723-XII визначала класифікацію посад державних службовців, основними критеріями якої є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу (частина перша).
Частиною 2 цієї ж статті установлено сім категорій посад державних службовців. Поряд з тим частиною третьої статті 25 Закон №3723-XII обумовлено, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Крім того, частиною 17 статті 37 Закону №3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час проходження позивачем служби; далі - Закон №509).
Згідно з ч.1 ст.4 Закону №509, Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої, третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, а їм, у свою чергу, - відповідні державні податкові інспекції, є центральним органом виконавчої влади.
Отже, у спірних періодах позивач займала посаду державної служби в органі державної податкової служби та була державним службовцем відповідно до Закону №3723.
Також, відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Порядок №283 втратив чинність 01 травня 2016 року у зв'язку із затвердженням постановою Кабінету Міністрів України 25 березня 2016 року №229 нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - Порядок №229).
Вказане підтверджується також положенням пункту 7 частини другої статті 46 Закону №889-VIII, згідно з яким до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Це положення знайшло своє повторення у пункті 4 Порядку №229.
Отже, і Порядком №283, чинним до 01 травня 2016 року, і діючим Порядком №229 передбачено зарахування до стажу державної служби часу перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Частиною третьою статті 3 Закону №889-VIII установлено, що дія згаданого Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом.
Наведене вище вказує на те, що відповідачі помилково трактують положення зазначеної статті 3, не враховуючи застереження «якщо інше не встановлено законом».
Посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2013 року у справі №21-340а13, а також у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а, від 10 липня 2018 року №591/6970/16-а, від 18 березня 2021 року у справі №500/5183/17.
А тому, період проходження позивачем служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Таким чином, відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби періоди роботи позивача в у державній податковій службі з 07.12.1993 по 16.12.2024, а відтак спірне рішення є протиправним.
Враховуючи викладене, суд з метою ефективного захисту прав позивача, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 31.12.2024 №032450005338 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, здійснити нарахування та виплату пенсії на підставі довідок, виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від18.12.2024 №337/У/03-20-10-02-12 та №338/У/03-20-10-02-12, суд звертає увагу на таке.
Позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» після звільнення з державної служби, тобто як особа, яка на день звернення за призначенням пенсії не займає посаду державної служби.
Відповідно до частини першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (далі- Порядок №622) особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія державного службовця призначається в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а розмір інших виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, у разі коли в особи станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Однак, якщо особа має не менше як 20 років стажу державної служби і на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі, за її бажанням, розмір цих інших виплат (виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років, а також розмір матеріальної допомоги та виплат, які нараховуються за період, який перевищує календарний місяць) визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Таким чином, позивач має право на розрахунок пенсії із застосуванням статті 37 Закону України «Про державну службу» та пункту 4 Порядку №622, які передбачають, що особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, пенсія призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, у спірному випадку нарахування позивачу пенсії державного службовця повинно здійснюватись з урахуванням даних, зазначених в довідках виданих Головним управлінням ДПС у Волинській області від 18.12.2024 №337/У/03-20-10-02-12 та №338/У/03-20-10-02-12, відомості яких відповідають вимогам пункту 4 Порядку №622.
Оскільки, позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення її на інший вид пенсії 18.12.2024, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 24.12.2024 №03305001074 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 07.12.1993 по 16.12.2024 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управлінням ДПС у Волинській області від 18.12.2024 №337/У/03-20-10-02-12 та №338/У/03-20-10-02-12.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 09.02.2025 №9369-2539-6291-9292.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.12.2024 №03305001074 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в податкових органах з 07.12.1993 по 16.12.2024 та з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видані Головним управлінням ДПС у Волинській області від 18.12.2024 №337/У/03-20-10-02-12 та №338/У/03-20-10-02-12.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 13486010).
Суддя Ф.А. Волдінер