про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/16931/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., розглянувши з власної ініціативи питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення від 20.02.2021 №ІІ-009/2021,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення відповідача від 20.02.2021 №ІІ-009/2021, яким його скаргу залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 11.11.2020 №286/2020 про порушення відносно позивача як адвоката дисциплінарної справи залишено без змін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/16931/21, вирішено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/16931/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення від 20.02.2021 №ІІ-009/2021.
Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У спірному випадку строк звернення до адміністративного суду встановлено частиною сьомою статті 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI, відповідно до якої рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІ-009/2021 прийняте 20.02.2021, а з даним позовом позивач звернувся до суду 12.06.2021, про що свідчить відмітка поштового зв'язку на конверті про відправлення поштового відправлення з даним позов.
Відтак, позивач пропустив тридцятиденний строк звернення до суду із цим позовом.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У клопотанні від 11.06.2021 про поновлення процесуального строку для подання адміністративного позову позивач зазначає, що отримав оскаржуване рішення 18.05.2021.
З цього приводу суд зазначає, що частина сьома статті 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлює строк звернення до суду щодо оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
протягом тридцяти днів з дня його прийняття, а не з дати його отримання.
Позивач був повідомлений про розгляд 20.02.2021 його скарги Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, а тому мав бути зацікавлений в отриманні інформації про результати її розгляду. При цьому, оскаржуване рішення прийняте і опубліковане на офіційному сайті Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 20.02.2021 за посиланням: https://vkdka.org/rishennya-ii-0092021-u-spravi-za-skargoyu-advokata-na-rishennya-distsiplinarnoji-palati-kdka-kijivskoji-oblasti-2862020-vid-11-11-2020-roku-pro-porushennya-vidnosno-nogo-distsiplinarnoji-spravi/, тобто є загальнодоступним.
Відтак, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не є поважними.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 122, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про скасування рішення від 20.02.2021 №ІІ-009/2021 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н. В. Стецик