печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23853/25-к
23 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів учинених в умовах збройного конфлікту) управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів учинених в умовах збройного конфлікту) управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання слідчий вказує наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022230000000637 від 09.04.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Слідчий вказує, що під час досудового розслідування встановлені обставини, які вказують на те що, в період з 20.03.2022 по 26.03.2022 (точну дату та час не встановлено) на території с. Краснівка Бериславський району Херсонської області військовослужбовець Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_6 , діючи у зв'язку з міжнародним збройним конфліктом, у порушення вимог ст. ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, а також ст. 75(2) b, е (а, а.1), ст. 76 (1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), зґвалтував ОСОБА_7 , а саме здійснив вагінальне проникнення із використанням своїх геніталій в тіло потерпілої, внаслідок чого порушив її сексуальну свободу та автономію, а також спричинив фізичний біль і моральні страждання, тобто вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням.
Зокрема, за результатами досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймав посаду снайпера стрілецького взводу снайперів 5 батальйону НОМЕР_1 стрілецького полку мобілізаційного резерву НОМЕР_2 армійського корпусу НОМЕР_3 загальновійськової армії ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24.02.2022 проходив службу та брав активну участь у військових діях проти України. Зокрема, з 13.03.2022 по 27.03.2022 на території села Краснівка Бериславського району Херсонської області.
ОСОБА_6 відкрито носив автоматичну зброю, формений одяг та спорядження, які приналежні військовослужбовцям ЗС РФ, тобто відповідно до ст. ст. 43, 44 ДП І був комбатантом та зобов'язаний додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту.
У свою чергу, в період з 20.03.2022 по 26.03.2022 (точну дату та час не встановлено) ОСОБА_6 , відкрито демонструючи автоматичну зброю, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де на той час у підвалі перебували цивільні особи, які переховувалися від активних бойових дій, серед яких ОСОБА_7 .
Під час перебування на території згаданого домоволодіння у ОСОБА_6 , який усвідомлював, що перед ним цивільні особи, які не беруть активної участі в бойових діях, виник умисел на вчинення зґвалтування ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_6 націлив в бік ОСОБА_7 автоматичну вогнепальну зброю та наказав їй прослідувати за ним до житлової кімнати будинку. При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що ОСОБА_7 не виконувала та не сприяла виконанню будь-яких бойових завдань, була одягнена у цивільний одяг та займалася цивільними справами, не мала можливості чинити опір та буде підкорюватись будь-яким його вимогам унаслідок загрози її життю та життю її близьких.
Далі ОСОБА_6 , перебуваючи в житловій кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у продовження реалізації умислу, спрямованого на вчинення насильницьких дій сексуального характеру стосовно ОСОБА_7 , використовуючи погрози вбивством, штовхнув її на ліжко, зняв її одяг та вчинив зґвалтування, а саме вагінальне проникнення із використанням своїх геніталій в тіло потерпілої, внаслідок чого порушив її сексуальну свободу та автономію, а також спричинив фізичний біль і моральні страждання, тобто вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням.
Отже, ОСОБА_6 , діючи в умовах міжнародного збройного конфлікту та у зв'язку з ним, вчинив погрозу вбивством і сексуальне насильство у формі зґвалтування, чим порушив вимоги ст. 27 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, а також ст. 75(2) b, е (а, а.1), ст. 76 (1) Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року.
12.04.2025 в газеті «Урядовий кур'єр», а також 11.04.2025 на сайті Офісу Генерального прокурора розміщена повістка про виклик ОСОБА_6 , до слідчого для отримання, у разі погодження прокурором, письмового повідомлення про підозру на 17.04.2025.
За вказаними обставинами 17.04.2025 у кримінальному провадженні № 12022230000000637 від 09.04.2022 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 17.04.2025 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України вручено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. Зокрема, згідно з положеннями ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 18.04.2022 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також в газеті «Урядовий кур'єр».
Таким чином, враховуючи те, що КПК України пов'язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів щодо вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням такого повідомлення, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022230000000637 від 09.04.2022, набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання такого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
- Переховуватися від органу досудового розслідування та / або суду: враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, відповідальність за який передбачена у виді позбавлені волі від восьми до дванадцяти років, його місцезнаходження не встановлено, у зв'язку з чим постановою слідчого останнього оголошено в розшук, в тому числі міжнародний, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а у випадку доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваному, загрожує реальне позбавлення волі. При цьому тяжкість покарання у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, а також те що підозрюваний є військовослужбовцем ЗС РФ, який у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуває на тимчасово окупованій території України або території РФ.
Крім того, факт переховування від органу досудового розслідування підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 на виклик правоохоронного органу не з'явився, про причини неявки не повідомив. При цьому відповідні відомості про його виклик були розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також опубліковані у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», а також надіслані за допомогою використання месенджерів Telegram, WhatsApp (обліковий запис за його номером НОМЕР_4 , та його дружини НОМЕР_5 , які відомі на час досудового розслідування).
- Незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні: сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_6 може у спосіб погроз чи вбивства впливати на потерпілу, свідків вчиненого кримінального правопорушення чи їхніх родичів.
- Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний має можливість продовжувати вчиняти такі ж кримінальні правопорушення чи інші, оскільки він є військовослужбовцем ЗС РФ, які безпідставно продовжують військову агресію проти України.
08.05.2025 під час досудового розслідування кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 281 КПК України оголошено у розшук, в тому числі міжнародний, про що зазначено у відповідній постанові слідчого. Здійснення розшуку доручено співробітникам Департаменту карного розшуку Національної поліції України.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримала з викладених у ньому підстав, просила обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просить відмовити так як, воно є необґрунтованим та безпідставним.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення захисника, вивчивши клопотання з доданими до нього документами, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022230000000637 від 09.04.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
12.04.2025 в газеті «Урядовий кур'єр», а також 11.04.2025 на сайті Офісу Генерального прокурора розміщена повістка про виклик ОСОБА_6 , до слідчого для отримання, у разі погодження прокурором, письмового повідомлення про підозру на 17.04.2025.
За вказаними обставинами 17.04.2025 у кримінальному провадженні № 12022230000000637 від 09.04.2022 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 17.04.2025 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України вручено у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. Зокрема, згідно з положеннями ч. 3 ст. 111, ч. 8 ст. 135 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_6 18.04.2022 опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також в газеті «Урядовий кур'єр»..
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб'єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов'язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку,встановлених законом.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наряду з вказаним, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а відтак слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказів.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 буде продовжувати переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Обов'язковою умовою для здійснення міжнародного розшуку з метою екстрадиції є чинне процесуальне рішення про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачено нормою національного законодавства, а саме статтею 575 КПК України передбачено, що видача особи в Україну може бути запитана лише на підставі ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо така видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, зазначена вимога міститься і у ч. 2 ст. 58 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, згідно з якою до запиту про видачу особи для здійснення кримінального переслідування в обов'язковому порядку повинна долучатись завірена постанова про взяття під варту. Аналогічні вимоги передбачені Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року.
Так, згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону, Державної митної служби України від 09.01.1997 року №3/1/2/5/2/2, підставою для міжнародного розшуку громадян України є запит правоохоронного органу надісланий до НЦБ. НЦБ вивчає одержані матеріали, при потребі запитує в ініціатора додаткові відомості і, за прийнятими Інтерполом правилами, надсилає запит до Генерального секретаріату Інтерполу або в Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Про здійснений запит НЦБ письмово інформує ініціатора, який після цього зобов'язаний негайно повідомляти нові відомі факти щодо розшукуваних для коригування розшукових заходів за кордоном.
Частина 6 статті 193 КПК України містить імперативну норму, з якої слідує, що слідчий суддя обирає запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статей Конвенції випадків до процедури, встановленої законом.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя вбачає наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого, так як матеріали клопотання обґрунтовано та прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжких злочинів, та наявність ризиків, а саме, те що підозрюваний має можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та фактично вже переховується від слідства; може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; схильний вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою обрання більш м'якого запобіжного заходу та наряду з вказаним доведено, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, ч. 6 ст. 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1-го відділу (розслідування злочинів учинених в умовах збройного конфлікту) управління організації розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1