23.06.2025 Справа № 756/7468/25
Унікальний номер справи 756/7468/25
Провадження номер 2-о/756/379/25
19 червня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді - Шролик І.С.,
присяжних - Урзана О. І., Черкашиної Г. М.,
секретар судового засідання - Лисенко Д. О.,
за участі: заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
свідків - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення особи померлою,-
У травні 2025 року заявниця ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_6 звернулася до суду зі заявою, в якій просить оголосити її батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що вона є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після розлучення батьків у 1999 році, батько виїхав проживати в Італію. Востаннє батько ОСОБА_7 приїздив в Україну в 2013 році. Незважаючи на припинення шлюбних відносин, батько мав гарні, дружні стосунки із мамою ОСОБА_8 . Яка здійснювала догляд за бабусею ОСОБА_9 , яка померла у 2012 року та на підставі доручення від батька, оформляла спадкову масу яка складається з квартири АДРЕСА_1 , на його ім'я.
У зв'язку з відсутністю від батька будь-яких даних ОСОБА_8 16 жовтня 2019 року зверталася до Оболонського УП ГУ НП у м.Києві зі заявою про встановлення місця знаходження колишнього чоловіка.
ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернулась до Оболонського УП ГУ НП у м.Києві зі заявою про розшук батька, з яким втрачений зв'язок. За заявою порушене кримінальне провадження №12020100050005899 від 08 грудня 2020 року. Протягом тривалого проміжку часу працівниками поліції встановити місце знаходження ОСОБА_7 не вдалося, заведено оперативно-розшукову справу. З будь-якими родичами ОСОБА_7 не зв'язувався, за місцем його проживання відсутній понад 10 років.
Оскільки заявниця впродовж тривалого часу не може віднайти батька та реалізувати свої права на успадковану ним квартиру, тому вимушена звернутись до суду, просить заяву задовольнити.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2025 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С. Визначений склад присяжних.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду на 19 червня 2025 рок.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заяву та зауважила, що від бальних родичів було сповіщення, що батько ОСОБА_7 помер за межами України у 2021-2022 роках. Офіційного сповіщення не отримували. Результати розшуку не дали, відомості про батька понад 10 років невідомі. Він на зв'язок не виходив, н приїздив. З 2013 року відомості про перетин кордону відсутні. Через необхідність оформити документи на квартиру, в якій постійно проживає, проте не може оформити договори на постачання послуг, просить задовольнити позов. Будь-яких інших близьких осіб, які могли б спадкувати окрім заявника немає. Просить задовольнити заяву.
Представник заявника підтримав вимоги заяви, наполягав на їх задоволенні. Заявив клопотання про допит свідків.
Представник заінтересованої особи - Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялися судом належним чином. До суду 11червня 2025 року надійшла заява про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що є матір'ю заявниці ОСОБА_1 та колишня дружина ОСОБА_7 . Пояснила, що ОСОБА_7 з 1999 року виїхав на заробітки до Італії. Надавав на її ім'я довіреність на оформлення спадкового майна після смерті його матері ОСОБА_9 , догляд за якою вона здійснювала до часу смерті до 2012 року. Востаннє ОСОБА_7 приїздив у 2012 році на поховання матері та у 2014 році. Залишив їй усі документи, паспорт громадянина України, право установчі документи на квартиру. З 2014 року зв'язок з ОСОБА_7 був втрачений, він не дзвонив, його місцезнаходження невідомо. Вона зверталась до правоохоронних органів зі заявою про зникнення, але розшук не дав результату. Знайомі повідомили що ОСОБА_7 помер в Італії орієнтовно у 2021 -2022 роках.
Свідок ОСОБА_10 пояснила, що є тіткою ОСОБА_7 , сестра його померлої матері. Племінника ОСОБА_7 востаннє бачила на похованні його матері у 2012 році, відомості про нього з 2013 року ніколи не чула. За місцем його реєстрації не бачила понад 10 років.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що є дядьком ОСОБА_1 . Добре знає ОСОБА_7 , який видавав на його ім'я довіреність на розпорядження успадкованим майном. З 2014 року не бачив ОСОБА_7 за місцем проживання, де проживає його племінниця. Відомості про його місце знаходження невідомі. Обізнаний, що сестра та племінниця розшукували ОСОБА_7 . Понад десять років його місце знаходження невідоме. За не підтвердженими відомостями йому стало відомо що ймовірно ОСОБА_7 помер.
Вислухавши позицію заявниці та її представника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про задоволення заяви виходячи з наступного.
Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_1 , батьками вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Згідно зі свідоцтва про народження ОСОБА_7 , матір'ю записана ОСОБА_9 .
З витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі та зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 листопада 2012 року встановлено, що ОСОБА_7 успадкував після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 квартиру АДРЕСА_1 .
З витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 08 грудня 2020 року за заявою ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.115 КК України. В якому зазначено, що з 2014 року ОСОБА_1 втратила зв'язок з батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
За висновком експерта від 24 жовтня 2023 року встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_1
06 жовтня 2023 року в межах кримінального провадження ОСОБА_5 надала пояснення слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП України в місті Києві про відсутність колишнього чоловіка ОСОБА_7 за місцем проживання з 2013 року. Перестав виходити на зв'язок з 2014 року. У ІНФОРМАЦІЯ_3 двоюрідна сестра ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_11 , повідомила членам родини, що ОСОБА_7 помер в Італії у ІНФОРМАЦІЯ_3, жодних підтверджуючих документів не надала.
Згідно з рапортом слідчого Оболонського УП ГУНП в місті Києві, розшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, проведений в межах кримінального провадження від 17 листопада 2020 року, не надав позитивних результатів, встановити місцезнаходження розшукуваного не виявилося можливим.
З відповіді Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби на адвокатський запит від 27 лютого 2025 року встановлено, що з Бази даних, про осіб,які перетнули державний кордон, відомості в яку внесені з 08 листопада 2017 року, відсутня інформація про ОСОБА_7 .
З договору купівлі-продажу житлового будинку від 14 квітня 2014 року встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 був відчужений ОСОБА_7 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , на підставі нотаріальної довіреності.
З інформації про задеклароване /зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Заявник ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 .
Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному, достатньо обґрунтованому припущенні смерті особи.
У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про оголошення особи померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.
При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з'ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, враховуючи вказані норми матеріального права, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив що ОСОБА_7 понад десять років, відсутній за місцем проживання та державної реєстрації, на зв'язок з членами родини не виходив, порушене кримінальне провадження щодо його розшуку та оперативно-розшукова справа з 2018 року не дали результатів, місце знаходження ОСОБА_7 не встановлено. За показами свідків, ОСОБА_7 з 2014 року до місця проживання не з'являвся, відомості про його місце знаходження невідоме, на зв'язок не виходив, помер у ІНФОРМАЦІЯ_3 за межами України.
Задоволення заяви має для заявниці ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_7 юридичне значення, оскільки необхідне для проведення державної реєстрації та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, з метою прийняття спадщини, у вигляді квартири в якій зареєстрована та проживає.
На підставі рішення суду про оголошення фізичною особу померлою, відділ реєстрації актів цивільного стану проводить відповідну реєстрацію та видає відповідне свідоцтво.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 82, 141, 229, 258, 265, 293, 315, 316, 317,430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Оболонський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення особи померлою - задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 червня 2025 року.
Суддя Шролик І.С.
Присяжні Урзан О. І.
Черкашина Г. М.