13.06.2025 Справа № 756/8308/25
Унікальний № 756/8308/25
Провадження № 3/756/3171/25
Іменем України
«13» червня 2025 року суддя Оболонського районного суду м. Києва І.В. Белоконна, розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ;
за ст. 122-4, 124 КУпАП, -
Згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 338075 та ЕПР1 № 338096 водій ОСОБА_1 24.04.2025 о 17 годині 51 хвилин в м. Києві по просп. Оболонський, 21Б, керуючи транспортним засобом марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження вказаного транспортного засобу з матеріальними збитками, після чого залишив місце події. ОСОБА_1 порушив п. 13.1, 2.10.а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, однак щодо правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП заперечив.
Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Так, п. 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З огляду на наведені обставини та порушення п. 13.1 ПДР України, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №338075 від 22 травня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 який підтвердив фактичні обставини справи, викладені в протоколі.
Щодо наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України суд зазначає наступне.
Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до п. 1.10 ПДР, - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні.
Обов'язковою ознакою складу даного правопорушення є суб'єктивна сторона, яка визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
Згідно з вимогами п. 2.10а Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
У письмових поясненнях долучених до матеріалів справи ОСОБА_1 вказав, що 24 квітня 2025 року приблизно 18 годині 00 хвилин, повертався додому з роботи на з'їзді з Нової Окружної на проспект Оболонський та зачепив своєю стороною машини відбійник, після проїжджаючи на розвороті біля Дрім Тауна , момент зіткнення та пошкодження автомобіля «Tesla» не побачив і не відчув, а тому поїхав далі. Вважає, що не залишав місце пригоди, так як не знав про ДТП.
Так, з досліджених судом матеріалів справи не вбачається можливим встановити наявність прямого умислу на залишення місця ДТП.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а обставини викладені у ньому мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.
Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, зокрема, відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, обставини, що пом'якшує відповідальність, зокрема, щире каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 122-4, 124, 247, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя: І.В. Белоконна