11.06.2025 Справа № 756/1708/25
Унікальний №756/1708/25
Провадження №2/756/2484/25
(ЗАОЧНЕ)
11 червня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Шевчука А.В.
при секретарі - Омельчук М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОКРЕДИТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач у лютому 2025 року через свого представника звернувся до суду із позовом до ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №16, виданий 11.01.2021 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» 18 249,00 грн. заборгованості за Договором №44743 від 02.11.2015 року.
Позивач стверджував, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором, також нотаріусу не було надано разом з заявою для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким проводитися стягнення заборгованості.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали суду повідомлення, у якому вказали про відсутність матеріалів в електронній справі.
За таких обставин, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд, однак не з'явилися до суду.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.
11.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 16, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІКРОКРЕДИТ» 18 249,00 грн. заборгованості за Договором №44743 від 02.11.2015 року.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").
Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Ст. 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Пп. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів, Перелік).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 8 Закону України «Про нотаріат»).
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання йому стягувачем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень.
Хоча, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29 листопада 2001 року (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №10/13233/17 від 29 січня 2019 року).
Відтак, пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29 листопада 2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право повернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.01.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
При цьому, відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо відсутності у наданих приватному нотаріусу документах для вчинення виконавчого напису оригіналу нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведене, у суду наявні підстави для визнання виконавчого напису вчиненого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОКРЕДИТ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №16, виданий 11.01.2021 року, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІКРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 37422865) 18 249,00 гривень заборгованості за Договором №44743 від 02.11.2015 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 37422865) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору у сумі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Шевчук