Справа № 756/6469/25
09 травня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого Оболонського УП ГУНП в м.Києві про відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у кримінальному провадженні, яке внесене 17.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001625, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч.2 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.366 КК України
07.05.2025 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження, внесеного 17.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001625, про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362, ч.2 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.366 КК України. Клопотання погоджено прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що відповідно до наказу начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кирила Міненка № 5023/03 від 17.11.2021, старшого державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_4 з 18.11.2021 призначено на посаду головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Органом досудового розслідування встановлено, що 30.01.2020 року виконавче провадження НОМЕР_1 у зв'язку з невиконанням ОСОБА_7 судового рішення від 17.04.2012 року Оболонського районного суду міста Києва, яким задоволено позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 та стягнуто з останнього на користь ОСОБА_8 суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції в розмірі 588 727 грн. 40 коп., а також судові витрати в розмірі 1820 грн., за заявою ОСОБА_8 від 07.12.2012 та на підставі виконавчого листа від 07.12.2012, виданого Оболонським районним судом міста Києва, яке було відкрито старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції ОСОБА_9 , передано старшому державному виконавцю ОСОБА_4 .
Так, 21.12.2012 року старшим державним виконавцем ОСОБА_9 винесено постанову про арешт майна ОСОБА_7 та оголошення заборони на його відчуження, пунктом 1 якої постановлено, накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_7 .
Надалі, протягом грудня 2023 року, невстановлена особа № 1, звернулась керівника Оболонського ВДВС у місті Києві ОСОБА_10 та державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві ОСОБА_4 з пропозицією закрити виконавче провадження відносно ОСОБА_7 за грошову винагороду (неправомірну вигоду) та зняти арешти з майна боржника. 12.12.2023 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 грошові кошти ОСОБА_8 не повернуто, з метою закриття виконавчого провадження НОМЕР_1 відносно ОСОБА_7 та зняття арештів з його майна та рахунків, перебуваючи в службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2-Д, склав від імені стягувача - ОСОБА_8 заяву про повернення без виконання виконавчого листа № 2-53 від 07.12.2012 нібито у зв'язку зі сплатою ОСОБА_7 коштів в повному обсязі ще 06.12.2012, тобто до моменту відкриття виконавчого провадження та підробив підпис від її імені в цій заяві (виконавши його власноручно), яка відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закриття виконавчого провадження та зняття арешту з майна боржника.
22.12. 2023 року ОСОБА_4 , будучи обізнаним про постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, разом з накладанням арешту на кошти боржника ОСОБА_7 , на підставі виконавчого листа № 2-53 від 07.12.2012, виданого Оболонським районним судом м. Києва (виконавче провадження № НОМЕР_2), сформованих в Автоматизованій системі виконавчого провадження, не маючи на те жодних законних підстав, за допомогою використання власного логіну «ki00v2117» сформував постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі раніше підробленої ним же заяви про повернення без виконання виконавчого листа № 2-53 від 07.12.2012, складеної і підписаної нібито від імені стягувача ОСОБА_8 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 тяжкі наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди на загальну суму 588 727 гривень 40 копійок, а також окремо, незаконно і безпідставно стягнув із ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 32 598,60 грн.
За результатами вказаних дій ОСОБА_4 , боржник ОСОБА_7 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, приховав власне майно, з метою не виплати боргу ОСОБА_8 , шляхом здійснення його відчуження на користь третіх осіб, 20.03.2024 - земельної ділянки з кадастровим номером 3223382000:02:003:0161 та 22.04.2024 - частини квартири АДРЕСА_1 , тим самим було спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_8 , так як останній, за рахунок майна ОСОБА_7 , не повернуто грошові кошти в якості боргового зобов'язання останнього в сумі 588 727, 40 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України, у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та являється тяжкими наслідками.
А у результаті незаконного втручання державного виконавця ОСОБА_4 у роботу автоматизованої системи виконавчого провадження, яке полягало у внесенні до неї завідомо недостовірних відомостей на підставі підробленого документа, було незаконно припинено виконавче провадження № НОМЕР_2 та знято арешт із рухомого та нерухомого майна боржника - ОСОБА_7 , що унеможливило подальше стягнення заборгованості на користь стягувача ОСОБА_8 .
Отже, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України, а саме зловживання своїми повноваженнями державним виконавцем, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а саме складання та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, а у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на те, що відповідно до вимог пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 155 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування факт сприяння вчиненню кримінального правопорушення під час перебування ОСОБА_4 на посаді головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), як і те, що перебуваючи на посаді, підозрюваний ОСОБА_4 може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити, оскільки ОСОБА_4 може незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з якими він безпосередньо спілкується та працює на протязі семи років, з метою їх відмови або зміни показів, шляхом вмовляння, погрози, підкупу, застосування психологічного тиску та вчиненням інших дії передбачених посадою та зв'язками, може схиляти таких осіб до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, знищення чи спотворення доказів, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Крім того, відповідно до займаної посади головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4 , може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме вчинити інше або аналогічне кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 по теперішній час продовжує працювати та виконувати повноваження державного виконавця в Оболонському відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що також підтверджує даний ризик продовження вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень пов'язаних із виконанням останнім його посадових обов'язків головного державного виконавця і негативні наслідки спричинені такою діяльністю ОСОБА_4 на вищезазначеній посаді.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення заявленого клопотання та обрання заходу забезпечення кримінального провадження в виді відсторонення від посади, бо не лише зазначені в якості ризиків, що відповідають п. 6 ч. 2 ст. 155 КПК України є необґрунтованими, а й сама підозра. На даний час вже проведено всі слідчі дії, вилучено всі документи, що стосуються виконавчого провадження щодо стягнення із ОСОБА_7 суми боргу, як і допитані у якості свідків працівники Оболонського ВДВС м.Києва, а деякі з них вже звільненні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та підтримав думку свого захисника.
Вислухавши клопотання прокурора, думку захисника та підозрюваного, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 17.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001625, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 02.05.2025, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Вимога доведення достатності доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення як розумної підозри, передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, з часом, аби виправдати подальше розслідування та висунення звинувачення.
Це вказує, що обґрунтованість підозри (достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення) містить два аспекти. Перший стосується питання вчинення кримінального правопорушення, а другий - доведення обставин, які за розумного неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому, доведення обставин, викладених в повідомленні про підозру, здійснюється наявними в матеріалах провадження доказами, які мають відповідати вимогам статей 84, 94 КПК України.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони, на цій стадії досудового розслідування, є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 (достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення) в інкримінованому злочині, так як доводять те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд уважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362, ч.2 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.366 України , а саме зловживанні своїми повноваженнями державним виконавцем, з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, складанні та внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду.
При цьому, на виконання п. 4 ч. 2 ст. 155 КПК України прокурором долучено документи, які підтверджують, що ОСОБА_4 займає посаду державного виконавця, що останній не заперечував.
Аналізуючи положення статей 132, 154 - 158 КПК України, досліджуючи матеріали, додані до клопотання (докази), а також пояснення сторін кримінального провадження, беручи до уваги особистість ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, суд погоджується з тим, що на цій стадії досудового розслідування існує вірогідність того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді державного виконавця може знищити чи підробити (внести зміни) до документів, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (пункти 5, 6 ч. 2 ст. 155 КПК України), з підстав, які вказані в клопотанні та були оголошені прокурором в судовому засіданні.
Зокрема, на момент вирішення питання відсторонення від посади, відсутні докази того, що Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві вжито заходів щодо обмеження ОСОБА_4 , як державного виконавця доступу до відповідних справ та матеріалів, які стосуються предмета дослідження в кримінальному провадженні. Як і те, що органом досудового розслідування здійснено вилучення всіх відповідних справ та матеріалів, чим унеможливлено запобіганню діям, що передбачені пунктами 5, 6 ч. 2 ст. 155 КПК України.
Наведені, на думку суду, обставини вказують, що в судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені пунктами 5, 6 ч. 2 ст. 155 КПК України, а судом перевірено обставини, що передбачені пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 157 КПК України, зокрема існування обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, сприяло вчиненню кримінального правопорушення, обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на посаді, знищить чи підробить документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків, протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
А отже таке виняткове втручання у право людини здійснювати професійну діяльність, яке полягає у тимчасовому обмеженні в здійсненні такої діяльності буде виправданим, а обраний захід забезпечення кримінального провадження буде не тільки відповідати загальним завданням кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, а й відповідатиме потребам досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, що також відповідає вимогам ч. 3 ст. 132 КПК України.
Відповідно до ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Відповідно до ст.157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні можливих дій, що передбачені пунктами 5, 6 ч. 2 ст. 157 КПК України.
Між тим, такий захід не може перевішувати строку досудового розслідування, оскільки із закінченням строку досудового розслідування, кримінальне провадження має бути закритим. Тож, з метою недопущення порушень прав підозрюваної, у випадку закінчення строків досудового розслідування та не спрямування обвинувального акту до суду, слід визначити строк дії ухвали із таким застереженням.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 17.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001625, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 та ч. 2 ст. 366 КК України, підлягає задоволенню.
На виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 157 КПК України - ухвала підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 7, 9, 154-158, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання слідчого Оболонського УП ГУНП в м.Києві про відсторонення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у кримінальному провадженні, яке внесене 17.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100050001625, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч.2 ст.28, ч.3 ст.365-2, ч.2 ст.366 КК України - задовольнити.
Відсторонити підозрюваного ОСОБА_4 від посади головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) строком на 2 (два) місяці.
Між тим, строк дії ухвали не може перевищувати меж строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, у випадку його не продовження, або не зверненням із обвинувальним актом до суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1