Номер провадження 1-кс/754/2232/25
Справа № 754/9920/25
Іменем України
23 червня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: - ОСОБА_3 ,
в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4 ,
за участю захисника: - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відео конференції клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025100030001900 від 21.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
23.06.2025 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186КК України.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів убачається, що у провадженні слідчого відділу Деснянського УПГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025100030001900 від 21.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.06.2025 приблизно о 23 годині 35 хвилин, перебуваючи на перетині вулиць Шолом-Алейхема та Мілютенка у місті Києві ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 побачили раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_8 , після чого у них виник спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для здоров'я потерпілого,вступили між собою в злочинну змову, в умовах воєнного стану який введено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025 строком на 90 діб.
Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для здоров'я потерпілого, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали переслідувати потерпілого ОСОБА_8 з метою подальшого відкритого заволодіння його майном.
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для здоров'я потерпілого ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи відкрито для потерпілого, 20.06.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше 23 години 39 хвилин, перебуваючи біля житлового будинку №28 по вулиці Мілютенка у місті Києві, наблизились до потерпілого ОСОБА_8 , після чого, ОСОБА_7 , схопившись за рюкзак чорного кольору марки «Harvest», який знаходився на спині потерпілого, потягнув його в свій бік, внаслідок чого ОСОБА_8 , втративши рівновагу, впав на землю, та ОСОБА_7 схопився за годинник сріблястого кольору, марки «Tissot 1853», який знаходився на лівій руці потерпілого, намагаючись його стягнути. В цей час ОСОБА_4 , діючи спільно із ОСОБА_7 , спостерігав за тим, що потерпілий, який знаходився в положенні лежачи на землі намагається чинити опір ОСОБА_7 , підійшовши до потерпілого, рукою наніс йому один удар в область правої скроневої частини голови, тим самим застосував насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, чим завдав йому фізичного болю та тілесне ушкодження у виді синця в правій скроневій ділянці голови, внаслідок чого скориставшись тимчасово безпораднім та розгубленим станом потерпілого, ОСОБА_7 , вихопив рюкзак чорного кольору марки «Harvest», вартістю 2500 грн. 00 коп., який знаходився на спині та годинник сріблястого кольору, марки «Tissot 1853», вартістю 22180 грн. 00 коп., який знаходився на лівій руці потерпілого.
Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 24 680 грн. 00 коп.
22.06.2025 року о 19 годині 47 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працевлаштований, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, не одружений, утриманців (непрацездатних осіб чи дітей) не має, міцних соціальних зв'язків не має, а тому продовжуватиме злочинну діяльність з метою заволодіння матеріальними цінностями.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши доводи прокурора, а також підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено таке.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 , приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, наданими слідчим у обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, раніше не судимий, без визначеного роду занять, суспільно-корисною працею не займається, немає постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, його стан здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
Вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києва ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 21 серпня 2025 року.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрахувати з моменту його фактичного взяття під варту в залі суду о 15 годині 45 хвилин 23 червня 2025 року
Строк дії ухвали - до 24 години 00 хвилин 21 серпня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1