Ухвала від 23.06.2025 по справі 513/1605/23

Справа № 513/1605/23

Провадження № 1-кп/513/87/25

Саратський районний суд Одеської області

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області кримінальне провадження № 12023162240001071 від 08.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Фараонівка Саратського району Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Саратського районного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 наприкінці серпня 2023 року більш точного часу в ході дізнання встановити не видалось можливим, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно, без передбаченого законом дозволу, побачивши на занедбаній присадибній ділянці свого домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , диколростучі кущі коноплі, зірвав їх, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, після чого, переніс їх до місця проживання свого сина ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх на горищі, без мети збуту, для власного використання.

08.09.2023 року на підставі ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в період часу з 13:39 год до 16:04 год. було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де на горищі вищезазначеного домоволодіння працівниками поліції було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, сіро-зеленого кольору - канабіс.

Згідно висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, надана на експертизу подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого у висушеному стані становить 442,29 грамів.

Таким чином ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України за ознаками: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю щиро розкаявся, подав письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям. В обгрунтування клопотання зазначив, що кримінальний проступок він вчинив вперше, повністю визнав та щиро розкаяся у вчиненні кримінального проступку, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а саме розповів органу дізнання про всі обставини його вчинення, крім цього ним, в результаті вчинення проступку, будь-якої шкоди нікому завдано не було. Просив в судовому засіданні про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям за ч.1 ст.309 КК України, на підставі ст. 45 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, просив стягнути з обвинуваченого судові витрати.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, обговоривши заявлене клопотання, суд вважає, що клопотання про закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям підлягає задоволенню з наступних підстав .

Мотиви, з яких виходив суд при постановленні даної ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частин 1,4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За змістом ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.05.2023 у справі № 750/5047/22, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі, а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.

Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитків (постанова Верховного Суду від 06 вересня 2022 року у справі № 497/374/2021).

Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 дійсно мало місце та містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 винний у його вчиненні, оскільки незаконно придбав, зберігав наркотичні засоби, без мети збуту.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12 дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності передумови - вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі; а також підстави - дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього кримінального правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усуненні заподіяної шкоди.

За змістом ст. ст. 44, 45 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Судом було роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_4 право заперечувати проти закриття кримінального провадження та право наполягати на проведенні судового провадження у повному обсязі в загальному порядку, також роз'яснено, що кримінальне провадження в такому випадку закривається з нереабілітуючих підстав.

Обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України йому зрозумілі і просить суд розглянути подане ним клопотання.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, визначено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку відповідне судове рішення.

Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.309 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.

Санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

У свою чергу поняття кримінального проступку наведене у ч. 2 ст. 12 КК України, за змістом котрого кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відтак є особою, яка вперше вчинив кримінальний проступок.

На переконання суду, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 полягає в суб'єктивному ставленні останнім до вчиненого, зокрема, в тому, що він визнав факт вчинення кримінального правопорушення та його негативні наслідки, визнав свою провину у вчиненому повністю, висловив щирий жаль і сором з приводу цього, засудив свою поведінку та бажав виправити наслідки своїх дій.

Суд переконаний, що є усі підстави для задоволення відповідного клопотання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, як і для закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення щиро розкаявся та при цьому активно сприяв розкриттю такого кримінального правопорушення, не чинив слідству будь-яких перешкод, а внаслідок такого кримінального правопорушення шкода нікому не була заподіяна, він також вперше притягається до кримінальної відповідальності, на диспансерних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, в силу ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, таке не відноситься до категорії корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Всі необхідні підстави і умови, передбачені ст. 45 КК України для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності судом встановлені. Що узгоджується з висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду викладеними у постанові від 24.05.2023 в справі №750/5047/22.

Будь-яких обставин, які згідно норм кримінального та кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, в ході судового розгляду не встановлено.

Враховуючи наявність зазначених вище передумов, а також підстав, передбачених ст.45 КК України, суд вважає можливим звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, оскільки в судовому засіданні встановлено відповідність фактичних обставин справи умовам звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України згідно приписів ч. 2 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.

Вирішення інших питань, необхідних при постановленні ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Суд, у відповідності до ст. 100 КПК України, вважає за необхідне вирішити долю речових доказів, а саме: фрагменти стебл та гілок рослинного походження (зеленого кольору), зовні схожих на рослину роду конопель, загальною вагою 1,243 кг, - підлягають знищенню.

Частиною 2 ст.124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Частиною 1 ст.126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.

Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст.368, ч. 4 ст.374 КПК).

Статтею 126 КПК України визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду. Відтак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.06.2020 в справі №598/1781/17 зроблено висновок, що у випадку за явлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.

У постанові від 29.09.2021 у справі №342/1560/20 (провадження №51-2331км21) та у постанові від 07.10.2021 у справі №584/800/20 (провадження №51-1800км21) Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо необхідності відшкодування зазначених процесуальних витрат особами, кримінальне провадження щодо яких закрито, пославшись на те, що їх звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав і застосування більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє цих осіб від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз.

Закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 з нереабілітуючих підстав і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 05.10.2023 року СЕ-19/116-23/15938-НЗПРАП.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21) та постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).

Відтак, судові витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, у розмірі 2868-00 грн, слід стягнути на користь держави з ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 100, 284-286, 371-372, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023162240001071 від 08.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.

ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162240001071 від 08.09.2023 року щодо ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, закрити на підставі ст. 45 КК України, пункту 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи від 05.10.2023 року СЕ-19/116-23/15938-НЗПРАП в розмірі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн 00коп.

Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 вересня 2023 року на речові докази, скасувати.

Речові докази: фрагменти стебл та гілок рослинного походження (зеленого кольору), зовні схожих на рослину роду конопель, загальною вагою 1,243 кг, поміщених до картонної коробки (коричневого кольору, з надписом «CHIPSTERS») - знищити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23.06.2025 року.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
128320483
Наступний документ
128320485
Інформація про рішення:
№ рішення: 128320484
№ справи: 513/1605/23
Дата рішення: 23.06.2025
Дата публікації: 25.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Саратський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.06.2025)
Дата надходження: 18.02.2025
Розклад засідань:
23.11.2023 12:30 Саратський районний суд Одеської області
12.12.2023 14:00 Саратський районний суд Одеської області
19.12.2023 10:40 Саратський районний суд Одеської області
25.12.2023 12:00 Саратський районний суд Одеської області
24.01.2024 12:00 Саратський районний суд Одеської області
23.05.2024 10:30 Одеський апеляційний суд
17.09.2024 12:30 Одеський апеляційний суд
23.01.2025 09:30 Одеський апеляційний суд
05.03.2025 09:00 Саратський районний суд Одеської області
25.03.2025 11:30 Саратський районний суд Одеської області
20.05.2025 11:00 Саратський районний суд Одеської області
23.06.2025 11:30 Саратський районний суд Одеської області