Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 498/2121/24
Номер провадження: 1-кс/511/557/25
23.06.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, заяву захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №120241623900000402, внесеного до ЄРДР 1 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, -
Учасники розгляду заяви:
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_5
До Роздільнянського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду надійшла вказана заява для розгляду.
Стислий виклад обґрунтування заяви про відвід судді.
У провадженні судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, єдиний унікальний номер справи: 498/2121/24.
Захист обвинуваченого ОСОБА_5 здійснює адвокат ОСОБА_3 , який на стадії підготовчого провадження звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на його некоректність та неможливість реалізації ефективного захисту.
Однак у задоволенні клопотання було відмовлено, що, на його думку, викликає сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 .
Стислий виклад позиції учасників розгляду заяви.
Адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заяву підтримали, просили задовольнити.
Інші учасники розгляду заяви у судове засідання не з'явилися.
Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 та статтею 76 КПК України.
Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України визначає, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).Тобто, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді чи колегії суддів.
Водночас адвокатом ОСОБА_3 не надано доказів наявності виправданих побоювань щодо неупередженості судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 , а фактично обгрунтування заяви зводяться до не згоди з процесуальним рішенням у справі та його мотивами.
Між тим, суддя, який розглядає заяву про відвід, не має права надавати оцінку законності процесуальних рішень іншого судді або робити висновки щодо можливих порушень ним вимог законодавства.
Відповідно до частини першої статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб'єктивного або об'єктивного критеріїв. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.
На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 75, 76, 81, 82, 344, 369 КПК України, суд -
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №120241623900000402, внесеного до ЄРДР 1 червня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1