Справа № 522/264/25
№ 3/522/210/25
23 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кривохижа Ю.А., розглянувши матеріалів про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту ПП УПП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1. 21.12.2024 року о 22 годині 26 хвилин в м. Одесі, по вулиці Рішельєвській, 43, ОСОБА_1 керував електросамокатом фірми JET н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
2. У судовому засіданні 26.03.2025 ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
3. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Андрій Юрійович - подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. У своїх поясненнях адвокат зазначає, що надані матеріали справи не містять жодних фактичних даних, які б підтверджували факт керування транспортним засобом з боку ОСОБА_1 . Крім того, захисник наголошує, що останній не був відсторонений від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, а відтак процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння є юридично недійсною. Посилаючись на відсутність достатніх доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення, захисник просить суд закрити провадження у справі на підставі відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
4. У судовому засіданні 21.04.2025 був допитаний як свідок інспектор 1 взводу 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області - ОСОБА_2 . У своїх показаннях він зазначив, що заступив на вечірнє чергування та отримав інформацію від колег попередньої зміни про те, що громадянин, який пересувався на електросамокаті, порушив правила дорожнього руху, зокрема - виїхав на зустрічну смугу по вулиці Рішельєвській. Крім того, від нього відчувався характерний запах алкоголю. Оскільки попередня зміна не мала змоги скласти адміністративні матеріали у зв'язку з іншим викликом, було здійснено передачу інформації та відеофіксації порушення інспекторам наступної зміни. Після ознайомлення з переданими матеріалами, ОСОБА_2 разом із напарником склав відповідні адміністративні документи. Свідок також зазначив, що відмова громадянина ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння мала вербальний характер.
ІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
5. Таким чином, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 202191 від 21.12.2024 року;
- довідка про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія,
- довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 адміністративному стягненню протягом року не піддавався;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,? ? відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.12.2024 року,
- диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
ІІІ. Оцінка Суду
6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує таке.
7. Статтею 121 КУпАП визначено, що під транспортними засобами, зокрема у ч. 1-4 ст. 130 КУпАП, слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
8. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
9. Згідно пункту 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
10. Цей термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
11. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
12. Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
13. У постанові Верховного Суду по справі № 127/5920/22 від 15.03.2023 року, касаційна інстанції зазначила, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
14. Окрім того, відповідно до Закону України №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
15. Як вбачається із загальнодоступних джерел технічні параметри електросамокатів, що перебувають у використанні мають потужність мотору до 1000 Вт та містять два колеса.
16. Тобто, електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.
17. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
18. Суб'єктами правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.
19. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
20. Суд не бере до уваги доводи захисника Лічкуна М.В. щодо відсутності доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом, оскільки матеріали справи містять відеозапис, який чітко свідчить про вказаний факт.
21. Зокрема, йдеться про відеофрагмент, долучений до матеріалів справи згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 202191 від 21 грудня 2024 року. На записі, у часовому проміжку з 22:26:43 до 22:26:44, зафіксовано, як ОСОБА_1 керує електросамокатом разом із товаришем, рухаючись по тротуару з правого боку.
22. Окрім того, поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції також свідчить про непряме визнання ним факту керування. Зокрема, він не заперечував свою участь у керуванні транспортним засобом, а навпаки - неодноразово закликав працівників поліції продемонструвати відеофіксацію саме моменту порушення ним правил дорожнього руху, що фактично підтверджує його усвідомлення та визнання зазначеного факту.
23. Інші доводи захисника ОСОБА_1 - адвокат Ткачук Андрій Юрійович є несуттєвими і спростуванню Судом не підлягають.
24. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП.
25. Вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.
26. У діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ІV. Накладення адміністративного стягнення
27. Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
28. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
29. Суд відповідно до статті 33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як ним, так і іншими особами.
30. Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
31. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
Із цих підстав,
Керуючись статтями 1, 9, 23, 33, 130, 276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, -
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, у разі несплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десятиденного строку з дня винесення постанови.
Суддя Ю. А. Кривохижа