23.06.2025
Справа №522/3034/25-Е
Провадження 2/522/4086/25
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра»
про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
19.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра».
Позивач, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд:
стягнути з ПрАТ «СК «Саламандра» 79 686,71 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та 4 000 грн. витрат на проведення експертизи.
17.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
18.03.2025 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
24.03.2025 відповідач подав відзив на позов.
01.04.2025 позивач подав відповідь на відзив.
25.04.2025 відповідач подав заперечення на заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що 27.04.2024 з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем Nissan Note, НОМЕР_1 , сталась ДТП, в результаті якої отримав пошкодження автомобіль ОСОБА_1 Volkswagen Jetta, д/н НОМЕР_2 . Вина ОСОБА_2 у ДТП встановлена судовим рішенням. На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Note, д/н НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра». ПрАТ «СК «Саламандра» планувала виплатити страхове відшкодування 49 755,83 грн. Після звернення 20.06.2024 ОСОБА_1 до страховика винної особи щодо виплати страхового відшкодування, лише 24.02.2025 ОСОБА_1 отримав від МТСБУ 46 555,83 грн. страхового відшкодування. Проте, за висновком експерта транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля Volkswagen Jetta, д/н НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку в результаті ДТП становить 126 242,54 грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача різницю між сплаченим страховим відшкодуванням та загальним розміром матеріальної шкоди, що становить 79 686,71 грн. та 4 000 грн. вартості експертного дослідження.
Відповідач проти позову заперечує. 14.05.2024 ПрАТ «СК «Саламандра» на провадження фінансової діяльності було анульовано ліцензію та призначено тимчасову адміністрацію. Ці події зумовили передачу відповідачем усієї документації за цим страховим випадком до МТСБУ, яке й виплатило страхову суму. Крім того, заява про виплату страхового відшкодування від 20.06.2024, містила зазначену ОСОБА_1 суму до виплати - 49 755,83 грн., яка була погоджена сторонами та бралась страховою компанією за основу при калькуляції від 02.05.2024. Тому немає відповідальності відповідача перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування.
Судом встановлені такі обставини справи.
27.04.2024 з вини ОСОБА_2 , який керував автомобілем Nissan Note, д/н НОМЕР_1 , сталась ДТП, в результаті якої отримав пошкодження автомобіль Volkswagen Jetta, д/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2024 у справі № 522/7214/24.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Note, д/н НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра» згідно з полісом № 219335000 від 08.02.2024 (страхова сума 160 000 грн, франшиза 3 200 грн.).
Рішенням Правління НБУ №166-рш від 14.05.2024 «Про застосування до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» відкликано ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг з 14.05.2024.
Рішенням Правління НБУ № 167-рш від 14.05.2024 «Про призначення тимчасової адміністрації в Приватному Акціонерному Товаристві «Страхова Компанія «Саламандра» та відсторонення органів управління Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Саламандра» призначено тимчасову адміністрацію.
20.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Саламандра» із Заявою про страхове відшкодування №0051972.04.24/1, просив здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП 27.04.2024 водієм автомобіля Nissan Note, д/н НОМЕР_1 .
В Заяві є посилання заявника на те, що належне відшкодування за шкоду ТЗ з урахуванням франшизи, узгоджено у сумі 49 755,83 грн.
Згідно з страховим актом №0051972.04.24/1, затвердженим Тимчасовим адміністратором СК «Саламандра», страхова компанія на підставі калькуляції від 02.05.2024, погодила виплату ОСОБА_1 страхове відшкодування 46 555,83 грн. (49 755,83 - 3 200 (франшиза)).
Згідно з реєстром справ від 11.02.2025, ПрАТ «СК «Саламандра» для забезпечення страхових виплат, передало до МТСБУ страхові справи, зокрема страхову № 0051972.04.24/1 по заявникові ОСОБА_1
24.02.2025 МТСБУ виплатило ОСОБА_1 46 555,83 грн.
Згідно з висновком експерта №81/24-Е транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля Volkswagen Jetta, НОМЕР_2 від 06.01.2025, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Jetta, пошкодженого в результаті ДТП, що сталося 24.04.2024, складає 126 242,54 грн.
Висновки суду.
Предметом спору є відшкодування страховиком винної у ДТП особи шкоди, завданої автомобілю потерпілого, яка не охоплена попередньою страховою виплатою.
Відповідач заперечує обов'язок здійснити додаткову виплату, оскільки сума попередньої виплати була узгоджена сторонами, а страхова компанія, у зв'язку з анулюванням ліцензії, передала страхову справу до МТСБУ для забезпечення страхової виплати, яку МТСБУ вже виплатила.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На час ДТП 27.04.2024 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Note, НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра» згідно з полісом № 219335000 від 08.02.2024 (страхова сума 160 000 грн, франшиза 3 200 грн.).
У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, до МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом із тим, згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
20.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Саламандра» із заявою про страхове відшкодування, просив відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП 27.04.2024 водієм автомобіля Nissan Note, д/н НОМЕР_1 . Заява містить посилання заявника на те, що належне відшкодування за шкоду ТЗ з урахуванням франшизи, узгоджено у сумі 49 755,83 грн. Також у заяві підтвердив те, що він ознайомлений з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV.
Позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. В зв'язку з цим, стягнення зі страховика на користь позивача різниці між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування є неправомірним (постанова ВС від 21.03.2018 у справі № 569/13697/15-ц).
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача (постанова ВС У справі №333/2096/17 від 10.06.2020).
У ДАНІЙ справі позивач узгодив з страховиком винної особи розмір страхового відшкодування 49 755,83 грн. без вирахування франшизи, після чого страховик прийняв рішення про виплату узгодженої суми за вирахуванням франшизи, яка була сплачена.
Суд звертає увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20). Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин. Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
В заяві від 20.06.2024 зазначено про її відповідність п. 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, а сума страхового відшкодування є узгодженою, про виплату якої заявник і просить страховика.
Отже, за змістом вказаної заяви ОСОБА_1 , діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування ПрАТ «СК «Саламандра» в сумі 49 755,83 грн. та правовими наслідками такої виплати, а заявлена згодом вимога до страхової компанії суперечить, як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.
Тобто, ОСОБА_1 підписуючи заяву та подаючи її на розгляд відповідача повністю усвідомлював, що після сплати узгодженої суми всі зобов'язання страховика щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважаються припиненими (подібна позиція викладена у постанові ВС від 13.12.2023 у справі № 759/28079/21.
Крім того, рішенням Правління НБУ №166-рш від 14.05.2024 «Про застосування до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» відкликано ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг з 14.05.2024, призначено тимчасову адміністрацію.
Згідно з реєстром справ від 11.02.2025, ПрАТ «СК «Саламандра» для забезпечення страхових виплат, передало до МТСБУ страхові справи, зокрема страхову № 0051972.04.24/1 ОСОБА_1
24.02.2025 МТСБУ виплатило ОСОБА_1 46 555,83 грн. страхових виплат.
Відповідач посилається на те, що з моменту передачі страхового акту до МТСБУ, Відповідач повністю виконав усі свої зобов'язання, які від нього залежали за даних обставин.
Правовідносини страховика ПрАТ «СК «Саламандра» та МТСБУ врегульовано розділом IV Закону № 1961-IV та Ліцензійними умовами провадження страхової діяльності, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 40 від 28 серпня 2003 року (далі - Ліцензійні умови).
Статтею 39 Закону № 1961-IV передбачено, що моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За положеннями цієї норми МТСБУ є самоврядною організацією її засновників (членів) та гарантом відшкодування шкоди, яка має завдання щодо: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій; забезпечення членства України в міжнародній системі автомобільного страхування «Зелена картка» та виконання загальновизнаних зобов'язань перед уповноваженими організаціями інших країн - членів цієї системи; збирання необхідної інформації про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності для узагальнення та внесення пропозицій щодо удосконалення механізму здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; співробітництво з уповноваженими організаціями інших країн у галузі страхування цивільно-правової відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників та/або водіїв транспортних засобів - нерезидентів у разі в'їзду їх на територію України та власників та/або водіїв транспортних засобів - резидентів - у разі їх виїзду за межі України; співробітництво з органами Міністерства внутрішніх справ України та іншими органами державної влади з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; розробка зразків страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що затверджуються уповноваженим органом; надання страховикам інформації щодо страхових випадків стосовно конкретних страхувальників (частина друга статті 39 цього Закону).
Здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства.
Так, відповідно до п. 49.1 статті 49 Закону № 1961-IV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності має право здійснювати страховик, який має ліцензію на здійснення даного виду страхування та є членом МТСБУ. У разі припинення страховиком членства в МТСБУ уповноважений орган зобов'язаний зупинити дію ліцензії.
Ліцензування страхової діяльності з боку держави має на меті не тільки гарантування законності такої діяльності та її підконтрольності, а й забезпечення відшкодування шкоди за рахунок забезпечення, яке виникає на підставі договору страхування, зокрема договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності володільців транспортних заходів, укладеного відповідно до Закону № 1961-IV та в порядку і на підставах, визначених цим Законом.
Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.
Страховики можуть входити до складу МТСБУ як асоційовані та повні його члени, які мають лише право на укладення договорів міжнародного страхування (ст. 50 Закону № 1961-IV).
Припинення членства та виключення із членів врегульовано положеннями статті 52 Закону № 1961-IV.
Зокрема, п. 52.1 ст. 52 передбачено, що членство страховика в МТСБУ припиняється в разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
За положеннями пунктів 52.4, 52.5 статті 52 цього Закону страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.
Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов'язаний виконати свої зобов'язання згідно з укладеними ним договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Крім того, в абз. 3 пункту 2.5 Положення про застосування Держфінпослуг заходів впливу (затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року № 125) прямо передбачено, що в разі призупинення або анулювання ліцензії страховика заборона на здійснення страхової діяльності не поширюється на виконання зобов'язань за вже укладеними договорами.
Таким чином, наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов'язань за існуючими договорами. Зобов'язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів.
У випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з'ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ.
Таким чином, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов'язаний виконати всі договірні зобов'язання з відшкодування шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.
Як організація, що створена задля відшкодування шкоди, МТСБУ зобов'язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (підпункт «ґ» частини першої статті 41 Закону № 1961-IV), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ у таких самих випадках (пп. «а» п. 41.2 ст. 41 Закону № 1961-IV).
Згідно з п. 20.2, 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 7 статті 51 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов'язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов'язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування.
Відтак обов'язок з виконання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що МТСБУ має зобов'язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ та/або позбавлення його повного членства.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц.
Одночасно у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв'язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов'язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов'язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат.
У даній справі МТСБУ прийняло від ПрАТ «СК «Саламандра» матеріали страхової справи щодо виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 та 24.02.2025 виплатило 46 555,83 грн. страхових виплат.
Отже, прийняття відповідних документів та проведення МТСБУ страхової виплати, свідчить про те, що ПрАТ «СК «Саламандра», визначене МТСБУ як банкрут та ліквідована організація, що в протилежному випадку, унеможливлювало б виплату ним страхового відшкодування ОСОБА_1 . Тому посилання позивача на те, що відповідач продовжує діяльність, незважаючи на анульовану ліцензію, є беззмістовним.
Отже, ПрАТ «СК «Саламандра» виконало свої договірні та законодавчі зобов'язання страховика, здійснивши всі передбачені процедури з оцінки збитків та оформлення необхідних документів для виплати страхового відшкодування у встановлений законом термін. Виплата страхового відшкодування відповідно до страхового акту через МТСБУ є єдиним законним шляхом у ситуації, коли страхова компанія втратила ліцензію, і Відповідач забезпечив оформлення та передачу всіх необхідних документів для реалізації цього шляху.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ярема Х.С.