Справа № 509/1371/25
17 червня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
судді Козирського Є.С.,
секретаря Лепешенкової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ: 21647131) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування стягнення суми сплаченого майнового відшкодування,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 32084,00 грн., та судовий збір в сумі 2 270,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 19.05.2020 року о 17год. 20хв. у м. Одеса, по вул. Генерала Петрова. Навпроти будинку №80 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Fiat», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року у справі №521/9307/20 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На момент наcтання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Потерпілий своєчасно звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 20.05.2020 та заявою про виплату страхового відшкодування від 20.05.2020р.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала 30 620,89 грн.
Окрім того, позивачем були понесені витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1463,20грн.
Таким чином, загальна вартість збитків позивача складає 32084,09 грн.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то згідно приписів ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у МТСБУ після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 32084,09 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виплата відшкодування потерпілій особі МТСБУ відбулася 23 липня 2020 року. 23 грудня 2021 року позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до нього про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою. Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року (справа № 521/19360/21) справу за вказаним позовом було вирішено передати до Овідіопольського районного суду Одеської області Але до Овідіопольського районного суду Одеської області так і не було передано. І лише 19 березня 2025 року, через 4 роки і 8 місяців від дня виникнення у позивача права вимоги відшкодування в порядку регресу, позивач звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із вказаним позовом.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главою 82 книги п'ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються вказані правовідносини.
МТСБУ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, круглу печатку та діє на підставі статуту. МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
Судом встановлено, що 19.05.2020 року о 17год. 20хв. у м. Одеса, по вул. Генерала Петрова, навпроти будинку №80 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Fiat», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року у справі №521/9307/20 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Дана постанова набрала законної сили 30.06.2020р.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її прийнято в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже судом встановлена вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.05.2020 року.
Також в судовому засіданні встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.05.2020, автомобілю «Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 який належить на праві власності ОСОБА_3 були завдані механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 не була застрахована, тому власник «Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся із заявою-повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та із заявою про відшкодування шкоди саме до МТСБУ .
Відповідно до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля Потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 30 620,89 грн.
Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводився на основі: 1) Звіту №02-06/20 про оцінку автомобіля «Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 від 26.06.2020 року; 2) Наказу №3.1/81 від 22.07.2020 року; 3) Довідки №1 від 15.07.2020 року.
Загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуги аварійного комісара та визначення розміру шкоди складає 32 084,09 грн.
Позивач відшкодував завдані Відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 30 620, 89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1480555 від 23.07.2020 року, а також витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1463,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1481282 від 25.08.2020 року (Рахунок на оплату №149 від 26.06.20020 року, акт виконаних робіт).
Згідно вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що МТСБУ відшкодувало власнику транспортного засобу «Nissan , д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 шкоду, нанесену йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 32084,09 коп., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, в зв'язку з чим понесло витрати на загальну суму 32084,09грн., суд приходить до висновку, що вказана сума, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 30.2, п. 38.2.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь МТСБУ в порядку регресу.
Щодо заявленої у відзиві на позов відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
При цьому, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив відшкодування. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі N 200/13392/13-ц.
Встановлено, що страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено позивачем 23.07.2020р. Тому перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати і строк позовної давності мав би спливати 23.07.2023 року.
23.11.2021 року МТСБУ звернулось до Малиновського районного суду міста Одеси з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 32084,09грн. та суми сплаченого судового збору .
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 02.12.2021 року матеріали цивільної справи №521/19360/21 за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування в розмірі 32084,09грн. та суми сплаченого судового збору передано за підсудністю до Овідіопольського районного суду Одеської області.
Листом № 5/70/2024 від 04.11.2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області повідомив МТСБУ, що згідно автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та по алфавітним показникам суду справа № 521/19360/21 за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування станом на 04.11.2024 року для розгляду до Овідіопольського районного суду Одеської області не надходила.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 06.02.2025 року у справі №521/19360/21 було відмовлено МТСБУ у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого провадження у справі за позовом МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з регламентною виплатою, та роз'яснено заявнику право звернутися до суду з позовною заявою в установленому ЦПК України порядку.
Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2"(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався і тривав по 01 липня 2023 року.
Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 17 березня 2020 року N 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").
Законом N 540-IXрозділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
У пункті 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Крім того, 17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану", яким було внесені зміни до ЦК України, а саме розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64«Про введення воєнного стану в Україні» 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який продовжується Указами Президента України і діє по теперішній час.
Відповідно до п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, оскільки з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви про стягнення шкоди в порядку регресу в Україні діяв та продовжує діяти правовий режим воєнного стану, а 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон N 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року, відповідно до п. п. 12, 19розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 257 ЦК України.
Такі правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 21червня 2023 року у справі N 727/4133/22,від 21червня 2023 року у справі N 201/11583/21 (провадження N 61-811св23),від 07 вересня 2022 року у справі N 679/1136/21 (провадження N 61-5238св22).
За таких обставин, суд вважає, що підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з його пропуском не має.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у справі складає 2270,00 грн., які повністю сплачені позивачем при зверненні до суду, та підлягають стягнення з відповідача.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування стягнення суми сплаченого майнового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЭДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 32084,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЭДРПОУ 21647131, р/р НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) судовий збір в сумі 2 270,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення буде складений 23.06.2025 року.
Суддя: Є. С. Козирський