ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8314/25
провадження № 2-а/753/217/25
23 червня 2025 року Дарницький районний суду м. Києва в складі
головуючої судді Шаповалової К.В.,
за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.
представника відповідача Бикова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О.Кошиця, 5а у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
24 квітня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПП про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У своїй заяві позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване у неавтоматичному режимі серії ЕНА № 4523946, яка була складена 17 квітня 2025 року командиром 4 взводу УПП роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області капітаном поліції Кухтіним О.М.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 753/8314/25 між суддями від 25 квітня 2025 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В.
Ухвалою суду від 01 травня 2025 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
05 травня 2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків у справі.
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у судовому засіданні на 3 червня 2025 року.
28 травня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, з долученими до нього доказами на спростування вимог позивача, в якому представник заперечував проти задоволення позовних вимог.
2 червня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав позовні вимоги та заперечував проти доводів представника відповідача.
Судове засідання 3 червня 2025 року було відкладено на 16 червня 2025 року у зв'язку з неявкою позивача та чи її представника та не подання будь-яких заяв з процесуальних питань.
16 червня 2025 року у судове засідання в режимі відеоконференцзв'зку з'явився представник відповідача, позивачка та її представник не з'явились, до суду 16 червня 2025 року подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві та посилався на докази, долучені до нього, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, доводи відповідача Департаменту патрульної поліції, викладені у відзиві на позов, докази, долучені до нього, повно, відповідь на відзив, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА № 4523946, складеною інспектором Управління патрульної поліції в Рівненській області 17 квітня 2025 року Завадську І.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП із застосуванням до неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Згідно з даною постановою 17 квітня 2025 року о 15 год. 36 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі М-06 Київ-Чоп, в н.п. Крупець, перевищила обмеження швидкості руху, встановленого дорожніми знаками, більше як на 20км/год, а саме рухалась зі швидкістю 89 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР України, тобто скоїла правопорушення передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, швидкість руху транспортного засобу позивача було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20» серійний номер ТС001158.
Не погоджуючись із прийнятою постановою та звертаючись із позовом до суду представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 свою винуватість заперечує, оскільки рухалась з допустимою швидкістю, її автомобіль рухався в потоці інших транспортних засобів, у зв'язку з чим вона має обґрунтовані підставі недовіряти технічному приладу вимірювання швидкості, а також командир 4 взводу УПП 3 роти батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області капітан поліції Кухтін О.М. не надав позивачу для огляду та ознайомлення з показниками лазерного вимірювача швидкості руху ТЗ «TruCam» LTI20/20 TC001158, а також документи про повірку та сертифікацію вказаного вимірювача. Вказав що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача Завадської І.І., що було проведено з використанням лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI 20/20 TruCAM, серійний номер TC001158, вчинено безпідставно та отримані технічні дані щодо швидкості покладені в основу обставин правопорушення необґрунтовано. Крім того у відповіді на відзив представник позивача вказав, що прилад TruCAM при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно змонтованим/ розміщеним. Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи фрагмент відеозапис вбачається, що на темну розмиту пляму наведено ціль та здійснювався замір швидкості, лише в подальшому на відео з'явився автомобіль позивача. В цей момент видно значне дрижання приладу TruCam, що може свідчити про проведення моменту фіксації швидкості автомобіля TruCAM з руки (рук). Така вібрація приладу TruCam може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач. Зауважив, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за вих. № 22-38/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень ПДР. На долученому відповідачем відео не видно місцевості, де проводилась зйомка, та знаку обмеження швидкості руху, отже не можна зробити висновок про дозволену в цьому місці швидкості та про її перевищення. Фіксація швидкості руху автомобіля здійснена без співставлення з дорожніми знаками, іншими об'єктами, які б вказували на те, що транспортний засіб позивача на момент фіксації рухався у населеному пункті. Координати фіксації швидкості руху автомобіля з вказаного файлу встановити не вдається можливим. Відповідач не надав відеозапис з камери нагрудного реєстратора поліцейського на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу, повідомлення інспектором поліції про причини зупинки та ознайомлення позивача з фото на вимірювальному приладі ТruCAM LTI 20/20 №ТС001158. Крім того, заслуговують на увагу доводи позивача з приводу порушення інспектором процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не були роз'яснені інспектором, відомостей про те, що позивачу були роз'яснені права суду надано не було. Просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач, заперечуючи проти заявленого позову вказав, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу позивача здійснювалось за допомогою лазерного пристрою TruCam LTI 20/20 та на відео, долученому до матеріалів справи видно, як червона позначка фіксується саме на автомобілі позивача, а отже швидкість вимірювалась саме його транспортного засобу, а не якогось іншого. Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32623, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 20.11.2024 р. та чинного до 20.11.2025 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС001158, є придатним до застосування. Відповідно до листа Служби Автомобільних Доріг у Рівненській області від 07.09.2022 за № 8/1458, перед населеним пунктом с. Крупець, (в напрямку руху від м. Львів до м. Київ) дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» села Крупець розташований на км 423+925 автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп; дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту» села Крупець розташований на км 423+925 автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп; дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху в с. Крупець розташований на км.423+960. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, положеннями статей 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено можливість використання поліцією технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
В даному випадку швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС001158), який пройшов повірку, чинну до 20 листопада 2025 року, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32623.
Можливість використання виробу "TruCAM LTІ 20/20" виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 15 грудня 2023 року.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.
Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 8 лютого 2016 року № 193.
Отже чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію.
Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року він засвідчує, що на підставі позитивних результатів приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20|20 TRUcam, який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.
Згідно листа Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-38/49 від 01.10.2019, лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.
Можливість використання приладу TruCam LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.
Отже, використання приладу TruCam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням. При цьому, лазерний вимірювач TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
З огляду на викладене, доводи позивача, що використання приладу TruCam у ручному режимі суперечить вимогам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», є безпідставними.
Як вбачається із фотоматеріалів та відеозапису, долучених до відзиву на позовну заяву, здійсненого на лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20», лазерний промінь направлено на автомобіль Ford, д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі М-06, 423 км. н.п. Крупець та зафіксовано швидкість руху 89 км.год.
Відповідно до листа Служби автомобільних доріг у Рівненіській област від 7 вересня 2022 року надано інформацію щодо розміщення дорожніх знаків 5.49, 5.50. 5.76 в межах населених пунктів, де розташовані пристрої вимірювання швидкості Trucam, зокрема дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» с. Крупець розташований на 422+565 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп; дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту» с. Крупець розташований на 422+565 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп; (в напрямку руху від м. Львів до м. Київ) - дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» с. Крупець розташований на 423+925 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп; дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту» с. Крупець розташований на 423+925 км автомобільного шляху М-06 Київ-Чоп.
Отже, транспортний засіб FORD C MAX, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував позивач в момент фіксації поліцейським лазерним пристроєм TruCam LTI 20/20 № 001158 знаходився в межах с. Крупець.
Тож, показання вказаного приладу, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є належним і допустимим доказом.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 ТС008431, яким зафіксовано факт перевищення позивачем швидкості, відповідає вимогам законодавства та правомірно був використаний інспектором поліції у ручному режимі.
Викладене вище спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam в ручному режимі.
Крім того, як вбачається з копії оскаржуваної постанови, позивачку було ознайомлено з правами, відповідно до статті 268 КУпАП, що підтверджується її підписом у відповідній графі та вручено копію постанови. Будь-яких зауважень чи заперечень від водія ОСОБА_1 у вказаній постанові не зазначено.
Доводи представника позивача про те, що відповідачем не було долучено до відзиву запису з боді камери працівника поліції на підтвердження факту зупинки транспортного засобу та повідомлення позивача про причини зупинки та пред'явлення фото доказів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та відхиляються судом, зважаючи на те, що оскаржувана постанова містить підписи позивачки у відповідних графах, що підтверджує факт зупинки транспортного засобу, роз'яснення причини зупинки, ознайомлення із тим, що саме було порушено позивачкою, роз'яснення їй прав та вручення відповідної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП.
Суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Приписами статті 280 КУпАП визначено, шо орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що доводи позову щодо неправомірних дій відповідача й бездоказового притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України є безпідставними і необґрунтованими, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити : найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно із статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем стягнення до позивача застосовано без порушень, в межах санкції частини першої статті 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є похідними від вимоги про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому також задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 72, 132, 134, 241-251, 268, 286 КАС України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Шаповалова