ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6728/25
провадження № 2-а/753/194/25
23 червня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Шаповалова К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
03 квітня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
У своїй заяві позивач просить суд скасувати постанову № 1183 від 25 березня 2025 року складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000,00 грн, оскільки вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно та з грубим порушенням норм діючого законодавства.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 7536728/25 між суддями від 04 квітня 2025 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справу було передано судді 07 квітня 2025 року.
Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Окрім того, вказаною ухвалою суду було повідомлено позивача про можливість надання до суду заяви на згоду/незгоду щодо заміни неналежного відповідача - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 квітня 2025 року від представника позивача надійшла заява про згоду на заміну неналежного відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на належного ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року замінено неналежного відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на належного ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовлено у залученні як третю особу - Міністерство оборони України.
30 квітня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення щодо заявлених позовних вимог, а також долучені докази надсилання повістки позивачу про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, вивчивши доводи позовної заяви, докази, надані на її обґрунтування, відзив на позовну заяву, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1183, відповідно до якого 21.03.2025 року о 16:25 год., встановлено, що 24 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою єдиного Національного оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта», цінним листом з описом вкладення направлено повістку № 2677051 про виклик на 7 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина ОСОБА_1 , зазначене поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням № 0610233926844 та трекінгом з сайту «Укрпошта», однак ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 07 березня 2025 року згідно повістки № 2677051 до ІНФОРМАЦІЯ_1 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов'язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Постановою від 21 березня 2025 року № 1183 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та на нього був накладений штраф у розмірі 17000 грн.
Не погоджуючись із такою постановою, позивач звернувся із позовом до суду та вказав, що повістка надіслана на його адресу незаконно та помилково, оскільки він має відстрочку до 9 травня 2025 року, ВЛК має проходити лише 8 жовтня 2025 року, а отже на цей час він є вільним громадянином та має право вільно переміщатись по території України і за її межі, та не зобов'язаний перебувати за місцем реєстрації. Вказав, що жодних повісток від ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував. Просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.
Частиною першою статті 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Процес притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягують до такої відповідальності.
Відповідно частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 235 КУпАП військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, , про неявку на виклик у військовий комісаріат, (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон №3543-XII) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Стаття 210 КУпАП, в редакції, яка діє з 19.05.2024, визначає покарання за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 3 вказаної статті передбачає, зокрема, накладення штрафу на громадян за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повістці.
25 лютого 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було сформовано повістку № 2677051, за якою ОСОБА_1 , 15 травня 1990 року зобов'язувався з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 (за адресою: АДРЕСА_1 ) 7 березня 2025р. на 09.00 годин для уточнення даних.
Формування повістки у такий спосіб відповідає пункту 30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, відповідно до якого: «Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Повістка про виклик позивача до відповідача була направлена ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою позивача: АДРЕСА_2
Повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом за №0610233926844, що підтверджується долученими до відзиву на позовну заяву додатками, а саме копією повістки, копією конверту з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», копією рекомендованого повідомлення за номером поштового відправлення №0610233926844.
Відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560: «Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_2 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 2)у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_2 під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_2 іншої адреси місця проживання».
Змінами, внесеними постановою уряду від 08 жовтня 2024р. №1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Як вбачається з трекінгу відстеження поштового відправлення за номером 0610233926844 повістка надійшла до поштового відділення позивача 27 лютого 2025 року (п'ятниця) та містила відмітку «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_2, вручити особисто», 1 березня 2025 року (субота) зафіксовано невдалу спробу вручення, 5 березня 2025 року (середа) працівниками пошти проставлено відмітку «повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою)» та повернуто повістку відправнику.
Отже, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку "відсутність адресата за вказаною адресою".
За відсутності поважних причин неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою, військовозобов'язаний вважається таким, що не з'явився за викликом; неявка містить склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Як вбачається з долучених до позову доказів, позивач перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , має віськово-обліковий документ за № НОМЕР_1, вчасно оновив свої дані, має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 9 травня 2025 року. Повторному медичному огляду підлягає 8 жовтня 2025 року.
Суд відхиляє твердження позивача про те, що повістка була надіслана йому незаконно та помилково, та він не зобов'язаний на час відстрочки проживати за місцем реєстрації, оскільки норми ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають, що військовозобов'язані (включно з тими, хто має відстрочку) зобов'язані з'явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін і місце, зазначені в повістці, тобто наявність відстрочки не звільняє військовозобов'язаного від обов'язку з'являтись за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2, а також не забороняє ІНФОРМАЦІЯ_2 надсилати відповідні повістки. При цьому, у випадку не проживання військовозобов'язаного за місцем реєстрації, останній міг зазначити ІНФОРМАЦІЯ_2 актуальну адресу, за якою він отримує поштову кореспонденцію.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.
Отже враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з необґрунтованістю заявленого позову.
Керуючись статтями 139, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Шаповалова