Справа № 752/15115/25
Провадження № 1-кп/752/2080/25
23 червня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010001508 від 25 квітня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється підготовче судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.
Прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, мотивуючи тим, що обвинуваченому ставиться в провину вчинення тяжких злочинів, попередньо встановлені ризики у кримінальному провадженні продовжують існувати, а саме обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому застосування щодо обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти вказаним ризикам.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи його необґрунтованістю. Вказав, що обвинувачений повністю визнає вину у вчиненому, співпрацював зі слідством. Ризики у кримінальному провадженні відсутні. Прокурором не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачений підтримав захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.
Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано потерпілих, свідків та самого обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не має постійного місця роботи, місця проживання, міцних соціальних зв'язків, відповідно до обвинувального акта вчинив нові злочини у період невідбутого покарання за попереднім вироком. Крім того, відносно нього здійснюється судове провадження в іншому кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме у випадку припинення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих свідків, які не були допитані безпосередньо в судовому засіданні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З огляду на стадію кримінального провадження, застосування відносно ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даний час, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Враховуючи вищевикладене, строки тримання обвинуваченого під вартою підлягають продовженню.
При цьому на виконання приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу, що буде достатнім для забезпечення виконання ним передбачених КПК України обов'язків.
За таких обставин, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 199, 315, 369-372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, до 21 серпня 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід - заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ 26268059; МФО 820172; Банк - Державна казначейська служба України в м. Києві; р/р № UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду), від … (дата ухвали), по справі № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов'язки:
не відлучатися за межі міста Києва без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, номеру телефону;
утриматися від позапроцесуального спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 21 серпня 2025 року включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків обвинуваченим, а також якщо обвинувачений не з'являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням обвинуваченим обов'язків покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1