Справа № 752/9589/25
Провадження №: 1-кп/752/1872/25
23.06.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №12024100010003538 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
встановив:
в судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб обвинуваченому ОСОБА_3 з визначенням розміру застави, яке подала в письмовому вигляді з наведенням мотивів та підстав.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки ризикик прокурором не доведені, всі свідки і потерпіла допитані.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні не виявила бажання висловлюватись щодо клопотання прокурора.
Заслухавши сторін, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд дійшов наступних висновків.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема, ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 будучи раніше судимим, після звільнення з місць позбавлення волі висновків для себе не зробив та обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, вчинене в період воєнного стану. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, відсутність даних про наявність стійких соціальних зв'язків, офіційного джерела доходів та постійного місця проживання, а також відсутність даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що на даний час немає обґрунтованих підстав вважати, що зникли ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, на даному етапі не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та забезпечать його належну поведінку.
Крім того, на думку суду, продовжує існувати ризик можливого вчинення нових кримінальних проступків та злочинів, раніше обраний запобіжний захід є обґрунтованим та співмірним пред'явленому ОСОБА_3 обвинуваченню, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.
На підставі ст. 182 КПК України суд вважає за можливе визначити заставу у вигляді 65 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде забезпечувати виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб до 21.08.2025 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 23.06.2025 року.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у вигляді 65 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 196 820 грн 00 коп. (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва згідно порядку визначеного ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.04.2025 року у справі 752/9589/25 відносно ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити в СІЗО.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1