Справа № 752/18413/24
Провадження № 2/752/2396/25
Іменем України
10.06.2025 року Голосіївський районний суд міста Києва
головуючого судді - Мазур Ю.Ю.,
за участі секретаря - Бєляєвої К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташук Юлія Сергіївна про визначення додаткового строку про прийняття спадщини, -
У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташук Юлія Сергіївна про визначення додаткового строку про прийняття спадщини.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 23.07.1988 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Від даного шлюбу у сторін народилась дитина: дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.05.2012 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.07.2018 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось наступне спадкове майно: 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . 30.07.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташук Ю.С. було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пропущенням строку прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, позивач просить визначити їй додатковий строк для подачі до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташук Ю.С. заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 3 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1211,20 та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28350,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.09.2024, відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташук Юлія Сергіївна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Позивач та його представник надали до суду заяви, в яких просили провести розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання позивач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, свого представника до суду не направили.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Судом встановлено, що приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)26.04.2024, про що зроблено відповідний актовий запис за № 16014.
Постановою слідчого слідчого відділу Голсоіївського УП ГУНП у м. Києві старшим лейтенантом поліції Хижий Б.В. винесено постанову про уточнення даних від 04.04.2024, з якої вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24.06.2021, приблизно о 20 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без ознак насильницької смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , про що в Книзі реєстрації смертей 16.08.2009 зроблено відповідний актовий запис за № 14913, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16.08.2009, виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , про що 13.07.2020 складено відповідний актовий запис за № 11723, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.07.2020, виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 , виданого Московським РАЦС 17.06.1989 народилася ОСОБА_5 . В зазначеному свідоцтві про народження батьками зазначені: ОСОБА_3 - батько, ОСОБА_4 - мати.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Здолбунівського районного управління юстиції у Рівненській області 11.07.2012 (повторно), між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за № 10. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_10 , дружини - ОСОБА_10 .
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.07.2018 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований 23.07.1988 виконавчим комітетом сиротинської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, актовий запис № 10 - розірвано.
З вказаного рішення суду вбачається, що за час перебування у шлюбі між ОСОБА_3 та відповідачкою постійно виникали непорозуміння і сварки, а з 2003 шлюбні відносини між ними припинені, з цього ж періоду проживають окремо, спільного господарство не ведуть. З 2005 перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою.
Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
26.05.2012 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (виданим повторно) Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління у м. Києві 22.08.2018, про що зроблено відповідний актовий запис № 236. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_11 , дружини - ОСОБА_11 .
Таким чином ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_4 .
Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 05.04.1996, виданим державною адміністрацією Московського району квартира АДРЕСА_3 належить в рівних долях ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Загальна площа квартири становить 37,6 кв.м.
30.07.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташук Ю.С. було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пропущенням строку прийняття спадщини.
Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Враховуючи встановлені судом обставини судом прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_4 .
Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила, що на час відкриття спадщини вона не підтримувала зв'язків з померлою матір?ю, а тому не була повідомлена про факт її смерті.
Представником позивача надані письмові пояснення, в яких останній просить долучити оригінал пояснень відібраних адвокатом Ткаченко Я.К. у даній справі від 23.05.2025 від ОСОБА_12 , від 23.05.2025 від ОСОБА_13 , від 23.05.2025 від ОСОБА_3 .
З наданих письмових пояснень вбачається, що ОСОБА_1 мала складні відносини з власною матір?ю, через що спілкування було вкрай рідким, тому не була поінформована вчасно про смерть матері. У зв'язку з зазначеним позивач не могла у встановлені строки звернутися із заявою про прийняття спадщини. У відібраних поясненнях зазначили, що причину пропуску вважають поважними, оскільки позивач на час відкриття спадщини не підтримувала з її померлою матір?ю зв'язків, оскільки з самого дитинства ОСОБА_4 не брала активної участі у вихованні та розвитку позивачки, ОСОБА_1 , а тому остання виховувалась батьком самостійно.
Остання зустріч позивача з матір?ю відбулась у лютому 2021, коли ОСОБА_1 в черговий раз привезла продукти харчування для ОСОБА_4 .
Згідно частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).
Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість визначення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Крім того, ст. 136 ч. 4 ЦПК України, встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_14 та Адвокатським обєднанням «А-Адвокат» укладено договір № 05-07/24 про надання правової допомоги від 05.07.2024, додаткову угоду № 1/1 до вказаного договору від 05.07.2024 від 16.01.2023, додаток № 1 до вказаного договору від 05.07.2024.
Сторони договору про надання правової допомоги від 05.07.2024 свої зобов'язання за ним виконали в повному обсязі, адвокат на замовлення клієнта надав обсяг правової допомоги на умовах визначених даним договором, та підтвердження щодо якої містяться в матеріалах справи № 752/18413/24, а клієнт здійснив оплату наданої правової допомоги у розмірі 28350,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № 53 від 05.07.2024 та платіжною інструкцією №@2PL091339 від 09.07.2024.
Враховуючи вищевикладене, оскільки з врахуванням вимог чинного законодавства, стороною позивача були надані відповідні розрахунки та докази надання адвокатських послуг, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі - 28350,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташук Юлія Сергіївна про визначення додаткового строку про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 )додатковий строк для подачі до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташук Ю.С. заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 3 місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 )витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28350 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) грн 00 коп.
Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ: 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 )судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.Ю. Мазур