Справа № 709/799/25
23 червня 2025 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Романової О.Г.;
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.;
відповідача - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль), адреса: вул. Дахнівська, 10А, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 41594560 (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що повноваження Черкаського рибоохоронного патруля поширюються на Черкаську область, територію та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.
Основним завданням Черкаського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, меліорації земель.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електротону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Відповідно достатті 63 Закону України «Про тваринний світ'порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 серпня
2024 року, яка набрала законної сили 10 вересня 2024 року по справі № 709/1447/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. З постанови вбачається, що: ОСОБА_1 20 липня 2024 року о 12:30 год., разом із ОСОБА_2 на річці Ірклії в с. Лихоліти Золотоніського району Черкаської області ловив раки в брід забороненим сітковим знаряддям лову рамною пасткою типу «регеля-драга» та виловив раки в кількості 10 штук, вагою 1 кг, завдавши збитків на суму
33320,00 грн. чим порушив п.п. 1 п. 1 розділу IV, п.п. 9 п. 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства та вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП та завдав збитків рибному господарству на суму 33320,00 грн.
Проте, при розгляді адміністративних матеріалів судом не було вирішено питання про стягнення заподіяних рибному господарству України збитків.
Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи вищевикладене, посилаючись на приписи цивільного законодавства, позивач просить стягнути із відповідача до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Іркліївської ТГ завдані ним збитки у розмірі 33320,00 грн. та стягнути із відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються із суми судового збору.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року (справа № 761/29966/16-ц).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, зокрема, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, відповідно до постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2024 року, яка набрала законної сили 10 вересня 2024 року (справа
№ 709/1447/24), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме за те, що останній 20 липня
2024 року о 12:30 год., разом із ОСОБА_2 на річці Ірклії в с. Лихоліти Золотоніського району Черкаської області ловив раки в брід забороненим сітковим знаряддям лову рамною пасткою типу «регеля-драга» та виловив раки в кількості 10 штук, вагою 1 кг, завдавши збитків на суму 33320,00 грн. чим порушив п.п. 1 п. 1 розділу IV, п.п. 9 п. 1 розділу IV Правил любительського і спортивного рибальства (а.с. 6).
Таким чином, своїми протиправними діями відповідач заподіяв шкоду рибному господарству на суму 33320,00 грн., розраховану згідно такс, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1042 від 29 вересня 2023 року, що підтверджується дослідженим судом розрахунком збитків (а.с. 8).
З копії листа-вимоги № 1-5-17/1238-24 від 12 вересня 2024 року вбачається, що позивач звертався до ОСОБА_1 з вимогою відшкодувати завдані рибному господарству збитки в сумі 33320,00 грн (а.с. 9 - 10).
Відомостей про відшкодування шкоди на момент розгляду справи матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст. 3 Закону України «Про тваринний світ», об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
У ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.
За змістом ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, як здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року по справі №541/307/17 зазначено, що громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно п. 17 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18 липня 1998 року, застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідач порушив вимоги законодавства про охорону тваринного світу та в результаті незаконного вилову раків заподіяв збитки рибному господарству, які підлягають стягненню з відповідача на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Іркліївської ОТГ, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкці, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3028,00 гривень, який, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , збитки завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 33320,00 (тридцять три тисячі триста двадцять гривень
00 копійок) гривень до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Іркліївської ТГ: ГУК у Черк.обл./тг с. Іркліїв/24062100, код отримувача 37930566, казначейство України (ЕАП), на р/р UA288999980333119331000023622, код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області, адреса: вул. Дахнівська, 10А, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 41594560, понесені судові витрати, які складаються із суми сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя О.Г. Романова