Справа №705/2877/25
1-кп/705/866/25
23 червня 2025 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ;
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження № 12025250320000178 від 25.01.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Умань, Черкаської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, одруженої , на утриманні має двох дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Згідно обвинувального акту 25.01.2025 в невстановлений час ОСОБА_4 , перебуваючи в невстановленому місці у м. Умань Черкаської області, з метою передачі наркотичного засобу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є наркозалежним та відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Міністерства юстиції України, розташованій в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області по вул. Шевченка, 110 (далі - Старобабанівській ВК-92) за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2020 за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі, помістила прихованим способом, придбаний нею наркотичний засіб, до пачки від цигарок марки «Rothmans», упакувала її, після чого придбала у торгівельних закладах міста продукти харчування та помістила вказану пачку цигарок з наркотичним засобом в пакет з продуктами харчування.
Реалізуючи свій злочинний план на передачу наркотичного засобу до установи виконання покарань, 25.01.2025 ОСОБА_4 перевезла передачу з наркотичним засобом автомобілем під керуванням ОСОБА_8 в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області та прибула до Старобабанівської ВК-92.
В цей день після письмового попередження останньої працівниками колонії про кримінальну та адміністративну відповідальність за ст.ст. 307, 309 КК України та ст. 188 КУпАП за приховану передачу для ув'язнених заборонених для передачі засудженим предметів, речей та речовин, умисно біля 14 год. 2 хв., перебуваючи в кімнаті прийому та видачі передач Старобабнівської ВК-92 в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області по вул. Шевченка, 110, передала передачу з наркотичним засобом працівнику колонії.
В подальшому, у відповідності до ст. 102 КВК України та п. 1 розділу ХІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5, молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки Старобабанівської ВК-92 ОСОБА_9 , здійснено огляд передачі, що принесла ОСОБА_4 , в ході якого, у пачці від цигарок марки «Rothmans» виявила згорток з кристалічною речовиною білого кольору в середині, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/2548-НЗПРАВП від 24.02.2025, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадоном, масою якого складає 0,628 грама, які ОСОБА_4 , незаконно придбала, зберігала, перевозила та передала до установи виконання покарань.
Такі дії ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі.
Також, 28.02.2025 в невстановлений час ОСОБА_4 , за місцем свого проживання, з метою повторної передачі наркотичного засобу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є наркозалежним та відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» Міністерства юстиції України розташованій в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області по вул. Шевченка, 110 (далі - Старобабанівській ВК-92) за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2020 за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі, помістила до презервативу, який заховала у спідній білизні, що була на ній.
Реалізуючи свій злочинний план на передачу наркотичного засобу до установи виконання покарань на тривалому побаченні із засудженим ОСОБА_7 , 28.02.2025 ОСОБА_4 повторно перевезла наркотичний засіб автомобілем під керуванням ОСОБА_8 в с. Старі Бабани Уманського району Черкаської області та прибула до Старобабанівської ВК-92.
В цей день біля 11 год 58 хв. ОСОБА_4 прибула на тривале побачення із засудженим ОСОБА_7 до контрольно-пропускного пункту по пропуску людей № 2 Старобабанівської ВК-92, та разом з працівником колонії прослідувала до кабінету молодших інспекторів кімнати тривалих побачень колонії, де у відповідності до ст. 102 КВК України та п.1 роділу XV та п. 1 розділу Глави ХXIVПравил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5, молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки Старобабанівської ВК-92 ОСОБА_10 біля 11 год 10 хв., здійснено особистий огляд ОСОБА_4 та виявлено у спідній білизні, яка була на останній, презерватив із згортком із 8 таблетками всередині, які відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № CE-19/124-25/3445-НЗПРАП від 11.03.2025 містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,158 грама, які ОСОБА_4 , незаконно придбала, зберігала та перевозила з метою передачі до установи виконання покарань.
Такі дії ОСОБА_4 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчинені повторно.
Допитана в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорювала час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим їй злочином, свою вину визнала у повному обсязі, підтвердила обставини його скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодилася з кваліфікацією її дій. Зокрема, повідомила, що дійсно при обставинах, місця і часу, вказаних в обвинувальному акті, незаконно придбала та зберігала, та збула психотропні та наркотичні речовини. Обвинувачена у вчиненому щиро розкаялась, просила суд суворо її не карати.
Також, обвинувачена ОСОБА_4 повідомила суду, що вона самостійно виховує та утримує двох дітей, один з яких неповнолітній, а другий, хоча йому і виповнилося вісімнадцять років, але він продовжує навчання у професійному ліцеї, самостійного заробітку не має.
Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченої, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність її позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення її права оскаржити в апеляційному порядку визнані нею обставини вчинення злочину, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину та визначені обвинуваченням обставини її вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичних засобів та передача наркотичних засобів у місця позбавлення волі, вчинені повторно.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За місцем проживання, згідно довідки-характеристики, наданої виконавчим комітетом Уманської міської ради № 1713 від 21.03.2025, ОСОБА_4 характеризується умовно позитивно, заяв та скарг на поведінку ОСОБА_4 не надходило.
Згідно листа № 90 від 10.03.2025 КНП «Уманська психіатрична лікарня» Уманської міської ради ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не зверталася.
Згідно листа № 89 від 10.03.2025 КНП «Уманська психіатрична лікарня» Уманської міської ради ОСОБА_4 за медичною допомогою до лікаря-нарколога не зверталася.
Обвинувачена ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого виховує самостійно. Відомості про батька дитини включені до актового запису про народження на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.
Також, обвинувачена ОСОБА_4 має на утриманні повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання в ДНЗ «Уманський професійний аграрний ліцей» на денній формі навчання. Відомості про батька дитини включені до актового запису про народження на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.
Зі слів обвинуваченої, вона неофіційно працює на посаді кухаря кафе-ресторану «Хінкалі та вино».
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима; до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася; вчинила тяжкий злочин; на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується умовно позитивно, скарг не надходило; має на утриманні двох дітей; вину визнала, в скоєному злочині щиро розкаялася; під час досудового розслідування активно сприяла розкриттю злочину.
При призначенні покарання суд у відповідності до ст.65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчиненого діяння, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Як випливає із змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України випливає, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
Тому, призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено, є не лише кара, а й виправлення засудженого.
З урахуванням наведених положень законодавства при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила злочин, що Законом України про кримінальну відповідальність віднесений до категорії тяжких кримінально караних діянь, обставини його вчинення та особу винної, яка є має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, утримує двох дітей.
Отже, до обставин, що пом'якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні двох дітей, оскільки такі обставини підтверджені в ході розгляду кримінального провадження.
Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Так, обвинувачена ОСОБА_4 активно сприяла розкриттю злочину та викриттю організаторів незаконної передачі наркотичних речовин до місць позбавлення волі, що можна вважати обставиною, яка знижує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 має на утриманні двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яких виховує самотужки, за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаялася.
Відомості про особу винної, достатній рівень її соціалізації, а також сукупність наведених пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дають суду підстави для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті обвинувачення.
На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідки, особу обвинуваченої та стан її здоров'я, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна.
У той же час, враховуючи повторність вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 тотожних діянь, перше з яких було викрито одразу в момент його вчинення 25.01.2025, і вчинення нею аналогічних дій через незначний проміжок часу, 28.02.2025, після викриття попередньої злочинної діяльності, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Цивільний позов у провадженні відсутній.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити їй покарання:
- за ч. 2 ст. 307 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 4377 грн., 45 коп.
Речовий доказ: наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який передано на зберігання до кімнати для зберігання речових доказів Уманського РУП ГУНП в Черкаській області (Черкаська область, Уманський район, м. Умань, вул. Незалежності, 35) - знищити.
Взяти ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили під варту.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту взяття ОСОБА_4 під варту після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: ОСОБА_1