Справа №705/1745/25
1-кп/705/798/25
20.06.2025 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 10.03.2025 близько 14 год. 30 хв., в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 на 90 діб, який затверджено Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX Указом Президента України № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року, який затверджено Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024, Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025, затвердженим Законом України № 4220-ХІ від 15.01.2025, безперешкодно увійшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , де на підвіконні вікна вітальної кімнати розміщеного із зовнішньої сторони вказаного будинку, побачив мобільний телефон «Redmi 13 C», залишений останньою.
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, тому він, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрав вживаний мобільний телефон «Redmi 13 C» navy blue 4/128 GB imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-25/3899-ТВ від 17.03.2025, становила 3603 грн., який був в бампер-чохлі, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/124-25/3899-ТВ від 17.03.2025, становила 63 грн., причинивши тим самим ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 3666 грн., та з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що 10 березня 2025 року близько 15 години, зайшов у домоволодіння ОСОБА_5 та побачив на підвіконні мобільний телефон. Коли ж вона вийшла із кімнати, і він зрозумів, що за його діями ніхто не спостерігає, він взяв цей телефон та вийшов із домоволодіння, але в подальшому викрадений мобільний телефон він видав працівникам поліції, не встигнувши ним розпорядитися. Розуміє тяжкість вчиненого, щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчинених кримінальних правопорушень, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_4 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, обставини, які пом'якшують та які обтяжують покарання.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 має вік 21 рік, осудний, не одружений, не працевлаштована, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та не має судимості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченого, позицію потерпілого, яка не має будь яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, виходячи з принципів розумності покарання, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_4 мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, що, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого, а також відсутність до нього претензій від потерпілої, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання та без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався та під час судового розгляду сторонами кримінального провадження відповідні клопотання не заявлялись, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів та проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-25/3899-ТВ від 17.03.2025 у розмірі 2387,70 грн.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (рнокпп НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведення експертизи, у розмірі 2387 гривень 70 копійок.
Речові докази: мобільний телефон «REDMI 13C» та бампер-чохол синього кольору - повернути ОСОБА_5 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1