Справа № 693/181/21
Провадження № 1-кп/693/16/25
Іменем України
23.06.2025 р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Жашків кримінальне провадження № 12020250130000243 від 18 липня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Жашків Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
-24.10.2014 року Макарівським судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, з місць позбавлення волі умовно-достроково звільнений 13.11.2018 року;
-19.10.2023 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі,
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
адвокат - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 14.07.2020 року близько 09 год 30 хв., перебуваючи по пров. Колгоспний у с. Олександрівка Жашківського району Черкаської області, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення грошей у ОСОБА_6 , 1975 року народження, підійшов до нього та витягнув із задньої кишені його штанів гроші в сумі 450 грн, тим самим відкрито викрав їх, після чого з місця події зник та розпорядився вкраденим майном на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 проігнорував неодноразові пропозиції суду надати показання щодо кримінального провадження. Проте, протягом всього судового розгляду постійно висловлювався щодо обставин справи. Зазначав, що потерпілий дозволив йому взяти гроші, потім стверджував, що справа сфабрикована працівниками поліції та потерпілий дуже вчасно помер, в подальшому стверджував, що документи досудового слідства підроблені. Також зазначав, що знаходиться в колонії разом із суддями та прокурорами, тому його проконсультують як саме потрібно скаржиться. Висловлював погрози в бік судді.
Потерпілий ОСОБА_6 з'являвся на підготовче засідання, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , вже після призначення справи до судового розгляду. В судовому засіданні досліджено відеозапис ходу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 .
Після роз'яснення його прав та обов'язків ОСОБА_6 показав, що десь у середині липня 2020 року, в обід, він скупився в магазині «Околиця». Залишилась решта 450 грн, в кишені штанів. Особа з кличкою «Македон», якого він впізнав по фото, разом із ОСОБА_7 наздогнав його, почав смикати за одяг. Потерпілий намагався піти, та не бачив, що «Македон» йшов за ним. Потім він вихопив з кишені гроші та побіг. Кудь стояв недалеко та дивився на це.
В подальшому ОСОБА_6 впізнав за фотознімками ОСОБА_3 як особу, яка заволоділа його коштами.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що в той час працювала головою села. Номер її телефону був у всіх. ОСОБА_6 зателефонував їй та повідомив, що ОСОБА_3 забрав в нього кошти. Вона ходила до дому Сиворакші та просила повернути кошти.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були разом в магазині, потім спілкувались біля магазину. Десь через 15 хвилин до магазину прийшов ОСОБА_12 та сказав, що пропали гроші. Хлопці його догнали та забрали гроші. Всі були нетверезі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що разом із ОСОБА_3 пішли в магазин, де зустріли ОСОБА_12 , разом попили пива та розійшлись. Більш нічого не бачив, Сиворакша постійно стояв поряд.
В судовому засіданні оглянуто відеозапис із слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_13 . Після роз'яснення прав свідок показав, що зранку до нього прийшов ОСОБА_14 , який попросив подивитись телефон. Потім пішли до магазину «Околиця», купив пива. В середині побачили ОСОБА_12 . Коли ОСОБА_12 вийшов, ОСОБА_10 пішов за ним. ОСОБА_12 пішов в сторону свого будинка, ОСОБА_10 йшов за ним. Потім, біля паркану, Сиворакша однією рукою обняв ОСОБА_12 , а другою достав гроші з його кишені. ОСОБА_12 це бачив, питав навіщо він це робить. Свідок припускає, що Сиворакша у магазині бачив, як ОСОБА_12 поклав гроші у кишеню.
В судовому засіданні ОСОБА_13 пояснив, що казав правду саме під час слідчого експерименту.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про тиск на свідка з боку працівників поліції, оскільки свідок показав, що працівники поліції вказували йому казати правду та не давали вказівок, що саме потрібно говорити.
За приписами пунктів 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього правопорушення.
Наведені приписи вказують на те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (не підтвердження) доказами обставин, що за вимогами ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує викладене в обвинувальному акті, зокрема, щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.
Отже, оцінюючи в сукупності всі докази у даному кримінальному провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доведеною повністю та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Суд не бере до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо підробки підписів потерпілого в матеріалах досудового слідства, оскільки всі матеріали знаходились в розпорядженні сторони захисту, справа розглядалась в суді тривалий час, в тому числі через розшук обвинуваченого. Заявлення клопотання про почеркознавчу експертизу вже після судових дебатів суд розцінює як намагання затягнути судовий розгляд.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 статті 87 КПК України).
Під час розгляду обвинувального акту та дослідження доказів, не встановлено доказів, які отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, що вплинуло на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), практики ЄСПЛ та національного законодавства, не встановлено обставин, які прямо та істотно порушують права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 чи зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути, що б слугувало підставами для визнання будь-яких досліджених доказів у даному кримінальному провадженні недопустимими. Досліджені докази є взаємоузгодженими та взаємодоповнюючими між собою.
При цьому, суд ураховує позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 11.04.2019 у справі №642/5974/13-к, що встановлення судом недопустимості доказів або порушень вимог процесуального закону під час збирання доказів, не може повністю спростовувати фактів, які в них зафіксовано, та показання потерпілих та /або свідків.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Судом дотримано вимог ч. 6 ст. 22 цього Кодексу, створено всі необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав в т.ч. і для самостійного підтримання стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним законом, в т.ч. і на збирання сторонами захисту та подання суду речей, документів, інших доказів.
За наведеного, підстав для виправдання обвинуваченого, з огляду на вищенаведене, у суду немає.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодружений, не працює.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання передбачене санкцією частини та статті, за якою кваліфіковані його дії, у вигляді позбавлення волі.
За приписами ч. 1, 4 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 342-351, 363-368 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання, призначеного за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.10.2023 року, призначити ОСОБА_3 остаточно покарання у виді 5 (п'ять) років 2 (два) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з 19.10.2023 року.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_15