Справа № 569/4043/25
провадження № 1-кп/570/222/2025
23 червня 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №22025180000000037 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 436-2 КК України,
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з тим, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Свою позицію мотивував тим, що оскільки ОСОБА_5 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення із грубими порушеннями закону, він на набув статусу підозрюваного, і, відповідно, не набув статусу обвинуваченого. Зважаючи на це, твердження обвинувального акту про те, що ОСОБА_5 є обвинуваченим не відповідають дійсності, а тому судовий розгляд в даному випадку призначений бути не може.
ОСОБА_5 клопотання свого захисника підтримав, просив задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту. Прокурор свою позицію щодо клопотання захисника виклав у своїх письмових запереченнях.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновків, які мотивує наступним чином.
Як встановлено під час підготовчого судового засідання і не заперечується учасниками, ОСОБА_5 є присяжним Рівненського міського суду Рівненської області відповідно до рішення Рівненської міської ради №2562 від 20 жовтня 2022 року.
Вказана обставина також встановлена колегією суддів Рівненського апеляційного суду у відповідній ухвалі від 27.03.2025 у даному провадженні при вирішенні питання про зміну підсудності суду, у якому ОСОБА_5 є присяжним з 2022 року.
Відповідно до норм статей 480 та 481 КПК України щодо присяжного встановлюється особливий порядок кримінального провадження та повідомлення про підозру.
Так, згідно п.3 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру здійснюється присяжному на час виконання ним обов'язків у суді - Генеральним прокурором України або його заступником. В такий спосіб законодавець визначив виключне коло осіб, які мають повноваження щодо здійснення повідомлення про підозру спеціальному суб'єкту - присяжному під час виконання ним обов'язків у суді.
Посилання прокурора на те, що статус присяжного існує лише в ті моменти, коли присяжний перебуває у конкретних судових засіданнях (за що йому і нараховується заробітна плата), а у решту часу не має спеціального статусу присяжного, не ґрунтується на діючому законодавстві і принципах кримінального процесу.
Як випливає із реєстру матеріалів досудового розслідування, що є додатком до обвинувального акту, п.56 розділу 2 «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення», в графі «найменування» містить запис «повідомлення про підозру ОСОБА_5 », в графі «час проведення» - «11.02.2025 об 11 год 10 хв».
Разом з тим, виходячи із змісту приписки під текстом підозри, про яку був повідомлений присяжний ОСОБА_5 , повідомлення про підозру йому не здійснював ні Генеральний прокурор України, ні його заступник. Також процесуальний прокурор ОСОБА_3 підтвердив у судовому засіданні, що повідомлення про підозру присяжному здійснювалось не Генеральним прокурором України або його заступником, а прокурором нижчого рівня.
Суд вважає такий порядок здійснення повідомлення про підозру грубим порушенням ст.ст. 480 та 481 КПК України, оскільки адвокат є спеціальним суб'єктом, а тому повідомлення про підозру йому повинно здійснюватися виключно особами, що зазначені в п.1 ч. 1 ст.481 КПК України, а саме: Генеральним прокурором України або його заступником.
Саме таку позицію висловив Верховний Суд в постанові від 19 лютого 2019 року у справі 349/1487/14 (провадження №51-4717км 18) стосовно спеціального суб'єкта - суддів:
"Відповідно до ч.4 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3 ч. 1 ст.481 КПК України повідомлення судді, присяжному про підозру здійснюється лише Генеральним прокурором або його заступником. Вказана вимога обумовлена особливим статусом суддів і є гарантією їх незалежності та імунітету".
За змістом cт.276 КПК України процедура здійснення повідомлення про підозру охоплює складання письмового повідомлення про підозру та відповідно його вручення підозрюваному уповноваженою особою.
Таким чином, у випадку коли у вчиненні злочину підозрюється особа, щодо якої згідно з приписами ст. 480 КПК передбачено здійснення особливого порядку кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру такій особі повинно бути вручене безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 481 КПК України, і здійснення такої дії не може бути передоручене.
Виходячи із зазначеного, враховуючи те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 було здійснено в незаконний спосіб, ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Виходячи із змісту ст.ст.290 та 291 КПК України, обвинувачення може бути висунуто, а обвинувальний акт вручений лише підозрюваному. Можливість висунення обвинувачення без попереднього повідомлення про підозру, виключається.
Таким чином, оскільки обвинувальний акт ОСОБА_5 був вручений із порушенням Закону, він не набув статусу обвинуваченого, з огляду на те, що статус обвинуваченого в даному випадку був би «плодом отруєного дерева» - доктрина fruits of the poisonous tree в розумінні практики та позицій Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості, зокрема анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Оскільки ОСОБА_5 не є обвинуваченим в даному кримінальному провадженні, виходячи із вищевикладеного, зміст обвинувального акту не відповідає вимогам Закону, зокрема п.2 ч.2 ст. 291 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Виходячи із вищезазначеного та керуючись ст.ст. 109, 291, 314 КПК України,
Обвинувальний акт із додатками в кримінальному провадженні №22025180000000037 повернути прокурорувідділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1