Справа № 569/10919/25
19 червня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП _______________ ,
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 15.04.2024, при фактичній перевірці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 , встановлено, що продавець-консультант ОСОБА_1 вчинила правопорушення встановленого законодавством порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме не забезпечено в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів у місці їх продажу, чим порушила вимоги п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказала, що облік ведеться, документи наявні та знаходяться у ФОП ОСОБА_2 , але він не може їх надати через сімейні обставини. Просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення №3690/ж12/17-00-07-05-24 серії 000015 від 15.04.2025, Акт (довідка) фактичної перевірки №6136/ж5/17-00-07-05-17/3644704935 серії 000354 від 15.04.2025.
На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою, адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, тоді як для повного визначення ознак складу цього правопорушення необхідно звернутися до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері, який регулюється зокрема Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З аналізу вимог положень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» слідує, що на початок перевірки суб'єкт господарювання зобов'язаний підтвердити облік та походження товарів шляхом надання документів, які підтверджують (засвідчують) здійснення інвентаризації товарних запасів, отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або внутрішнє переміщення товарів.
Крім того, даною нормою чітко визначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати не всі документи, а виключно такі, які на початок перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
З огляду на викладене, посадовою особою, якою складено протокол, належним чином не перевірено доводи ОСОБА_1 в частині того, що документи, які підтверджують проведення обліку товарних запасів у місці їх продажу, знаходяться у ФОП ОСОБА_2 .
Суд наголошує на тому, що долучена до матеріалів адміністративної справи копія акту фактичної перевірки не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, з огляду на те, що в ньому зафіксовані обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує правових наслідків для платника податків.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснює розрахункові операції або є посадовою особою, на яку покладені обов'язки щодо організації здійснення розрахункових операцій.
Суд констатує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, не конкретизовано, які саме дії або бездіяльність були допущені ОСОБА_1 , з огляду на її посадові обов'язки, що призвело до відсутності обліку товарних запасів, які саме товари не мали документів про походження за місцем їх реалізації.
Оцінюючи вказаний протокол відповідно ст. 252 КУпАП, суд приходить до переконання, що у фабулі протоколу наведено загальний зміст правопорушення з посиланням на норму Закону, без зазначення конкретних обставин його вчинення, що є недопустимим, так як порушує право особи на захист, та позбавляє суд можливості оцінити такі дії як правопорушення, виходячи із наявності його складу.
Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, дослідивши які, можна було б перевірити інформацію внесену до акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішеннях «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК