Справа № 569/12666/25
23 червня 2025 року Рівненський міський суд в особі судді Ковальова І.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про стягнення переплати за постачання природного газу,-
В Рівненський міський суд Рівненської області 20 червня 2025 року з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про стягнення переплати за постачання природного газу звернувся ОСОБА_1 .
У своїй позовні заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» на його користь переплату за постачання природного газу в сумі 36393,55 грн.
При цьому, позивачем до позовної заяви долучено заяву про розгляд справи за відсутньої позивача, позовну заяву про захист прав споживачів задоволити.
Відповідно до ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії який додано до заяви.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що ним проведено переплату за спожитий природний газ в розмірі 36393,55 грн., що підтверджується дублікатом чеку. Однак, до повної заяви позивачем не було долучено належним чином оформлених копій квитанцій/чеків на підтвердження проведення оплати на суму 36393,55 грн.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При подачі позовної заяви представник позивача просить суд звільнити її довірителя від сплати судового збору, посилаючись на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Із п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв'язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України,Закон України «Про банки та банківську діяльність», Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).
Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». У позовній заяві позивач просить суд стягнути грошові кошти.
Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру, тому суд вважає, що позивачем повинно бути долучено до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в мінімальному розмірі - 1211,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут» про стягнення переплати за постачання природного газу - залишити без руху.
Надати позивачу термін протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху виконати недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі суду, а саме долучити належним чином засвідчені копії про переплату на користь відповідача грошових коштів на суму 36393,55 грн. та квитанцію про сплату судового збору в мінімальному розмірі 1211,20 грн.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала остаточна.
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов