Справа № 569/12451/25
1-кс/569/4855/25
19 червня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання старшого слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, із повною загальною середньою освітою, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Старший слідчий СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодження із прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 із визначенням застави в 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання вказав, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010001363 від 16.06.2025 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення передбаченогоч.4 ст.185 КК України.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Львівського апеляційного суду від 13.09.2023 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, належних висновків не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та через короткий проміжок часу повторно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану за наступних фактичних обставин.
Так, 15 червня 2025 року, у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи умисно, повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ та який у подальшому продовжено, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в службовий кабінет №108, який розташований в приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації, що за адресою: майдан Просвіти, 1, м. Рівне, звідки таємно викрав цифровий фотоапарат марки «Canon EOS 4000D» вартістю 19 994 грн. 62 коп., фото-сумку марки «CaseLogic ERA Backpack CEBP-105» вартістю 3 665 грн. 60 коп., штатив «Velbon EX-530» вартістю 3 923 грн., 20 коп., карту пам'яті «Kingston» 128 GB, вартістю 948 грн. 58 коп., на загальну суму 28 532 грн., чим завдав Управлінню культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації майнову шкоду у вказаному розмірі.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення -ч.4 ст.185 КК України,а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка),поєднана з проникнення в інше приміщення вчинена повторно та в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Борислав Львівської області, із повною загальною середньою освітою, громадянин України, українець, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколами допитів свідків, протоколом огляду місця події та іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України - відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:
- може переховуватись від суду, а саме: ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5до 8 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. У зв'язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння в умовах воєнного стану, тяжкість злочину, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу - тримання під вартою повністю відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам останнього переховуватися від суду та слідства.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Крім того, будучи 12.06.2024 звільненим умовно-достроково від відбування покарання, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 04.06.2024, для проходження військової служби за контрактом до ВЧ НОМЕР_1 , самовільно залишив вказану військову частину та продовжив протиправну діяльність.
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні,оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, ОСОБА_5 буде чинити тиск на потерпілого та свідків.
- може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення:згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 ,будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, востаннє вироком Львівського апеляційного суду від 13.09.2023 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став та через короткий проміжок часу повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності в умовах воєнного стану за наступних фактичних обставин,що свідчить про злочинну спрямованість дій підозрюваного і свідчить про наявність вказаного ризику.
Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення умисних, корисливих злочинів, що ще раз підтверджує небажання останнього ставати на шлях виправлення і перевиховання та вказує на спрямованість дій підозрюваного щодо вчинення кримінальних правопорушень.
Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_5 , а тому є підстави вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини просили обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Львівського апеляційного суду від 13.09.2023 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, належних висновків не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та через короткий проміжок часу повторно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану за наступних фактичних обставин.
Так, 15 червня 2025 року, у вечірню пору доби, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи умисно, повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ та який у подальшому продовжено, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник в службовий кабінет №108, який розташований в приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації, що за адресою: майдан Просвіти, 1, м. Рівне, звідки таємно викрав цифровий фотоапарат марки «Canon EOS 4000D» вартістю 19 994 грн. 62 коп., фото-сумку марки «CaseLogic ERA Backpack CEBP-105» вартістю 3 665 грн. 60 коп., штатив «Velbon EX-530» вартістю 3 923 грн., 20 коп., карту пам'яті «Kingston» 128 GB, вартістю 948 грн. 58 коп., на загальну суму 28 532 грн., чим завдав Управлінню культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації майнову шкоду у вказаному розмірі.
18 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», який вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Враховуючи, що прокурор довів обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зв'язків, вчинення кримінального правопорушення маючи не зняту та не погашену судимість, є підстави вважати, що останній переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий суддя прийшов до висновку, що до нього слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою.
Даних про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ступенем тяжкості відноситься до тяжких, слідчий суддя вважає відповідно до ч.4 ст.182 КПК України доцільним визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,395 КПК України,слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 19 червня 2025 року.
Визначити, що строк дії ухвали до 17 серпня 2025 року.
Одночасно визначити розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN № UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 серпня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_6