Справа № 946/3066/25
Провадження № 2/946/2701/25
17 червня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, -
25 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 . Він являється спадкоємцем за законом першої черги, спадщину він прийняв шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 відмовились від спадщини на його користь. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_6 . Він являється спадкоємцем за законом першої черги, спадщину він прийняв шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 відмовились від спадщини на його користь. Разом з тим, нотаріусом йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 02 вересня 1999 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І., зареєстрованого в реєстрі за №6490, що також підтверджено довідкою №328, виданою 16 червня 2025 року КП «Ізмаїльське МБТІ».
Відповідно до вимог статті 22 КпШС України 1969 року (закон, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин з приводу майна набутого у шлюбі) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до актового запису про шлюб №657, складеного відділом РАЦС м. Ізмаїл Одеської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 11 листопада 1994 року.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_5 набула права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в період шлюбу з ОСОБА_6 , тому вказаний житловий будинок належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/2 частині.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16 листопада 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81334364 від 28 травня 2025 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт складений ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являються:
-чоловік ОСОБА_6 , що підтверджено актовим записом про шлюб №657, складеним 11 листопада 1994 року відділом РАЦС м. Ізмаїл Одеської області;
-син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 17 грудня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;
-син ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 27 червня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області;
-син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 21 січня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради Одеської області;
-донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 16 серпня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради Одеської області.
Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що згідно будинкової книги на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на день своєї смерті, ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а разом з ним були зареєстровані та проживали: чоловік ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 .
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовились. Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 .
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 08 грудня 2021 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_6 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: 3/4 частин житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , 1/2 частина якого йому належала на праві власності, та 1/4 частину якого він прийняв після смерті дружини але не оформив належним чином своїх спадкових прав.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81334077 від 28 травня 2025 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт складений ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_6 являються:
-син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданим 17 грудня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;
-син ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 27 червня 1997 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області;
-син ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 21 січня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради Одеської області;
-донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 16 серпня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради Одеської області.
Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлено, що згідно будинкової книги на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на день своєї смерті, ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а разом з ним були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 .
Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовились. Таким чином, ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 .
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар