Справа № 734/1831/25 Головуючий у 1 інстанції Соловей В. В.
Провадження № 33/4823/497/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
23 червня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 травня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Як установив суд, 19 квітня 2025 року о 18 год. 30 хв. в с. Хрещате, вул. Короленка, буд. 7, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager №ARCE-0226», тест №1290 (результат тесту 0,82 проміле). Із результатом тесту водій ОСОБА_1 не погодився та у подальшому його огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння був проведений у медичному закладі, відповідно висновку лікаря №41 від 19 квітня 2025 року водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказуючи про грубе порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 стверджує, що судом не було враховано пояснення, які було надіслано суду, де і було аргументовано неправомірність складання протоколу.
Не заперечуючи факту керування транспортним засобом, звертає увагу на те, що саме дорожньо-транспортна пригода за участі мотоцикліста, який і вчинив ДТП та зник з місця і стала підставою для виклику працівників поліції, які висловили припущення про перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Апелянт вказує, що погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки був впевнений у тому, що тверезий і після операції не вживає алкоголь, проте алкотестер показав - 0,82 проміле. При цьому вказує, що при проведенні освідування особі не було надано ні сертифікат відповідності приладу, ні свідоцтво про його повірку, в той час як останнє калібрування здійснено 11.06.2024 року. Також працівниками поліції не було вручено акт про проведення огляду, що підтверджує відсутність на ньому особистого підпису. Крім того переконаний, що оскільки працівник поліції брався за трубку тестера, це також могло вплинути на достовірність результату.
За таких обставин, не погодившись з результатом, погодився проїхати до закладу охорони здоров'я. Але і там огляд був проведений усупереч Інструкції №1452/735, а тому висновок щодо результатів медичного огляд, на думку ОСОБА_1 , має бути визнаний недійсними. Так, у медичному закладі не виключена наявність парів спирту і розчинника, а сама процедура освідування хоча і проведена двічі, але з різницею менше 20 хвилин. Переконаний в упередженості медичного працівника, який фактично заповнив висновок до закінчення огляду. Вказані обставини залишились без належної уваги суду, проте за наявності сумнівів, такі мають тлумачитись на користь особи.
Під час апеляційного розгляду 05 червня 2025 року ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, вказуючи, що він взагалі не вживає спиртного і висновок лікаря про стан його сп'яніння не відповідає вимогам чинного законодавства.
Для перевірки доводів апелянта апеляційним судом був витребуваний Акт медичного огляду водія ОСОБА_1 з КНП «Козелецька ЛІЛ», у зв'язку з чим апеляційний розгляд був перенесений на 23 червня 2025 року на 13 год. 30 хв., на який апелянт не прибув, його явка на виклик апеляційного суду є необов'язковою.
Переглянувши відеозапис, перевіривши матеріали судової справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 не заперечує, що 19 квітня 2025 року о 18 год. 30 хв. в с. Хрещате, вул. Короленка, буд. 7, Чернігівського району, Чернігівської області саме він керував транспортним засобом «Toyota Camry», коли сталась ДТП за участі вказаного автомобіля та мотоцикла.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що прибувши на виклик в с. Хрещате, вул. Короленка, буд. 7, Чернігівського району, Чернігівської області 19 квітня 2025 року о 18 год. 30 хв., патрульними був зафіксований факт ДТП, а також у водія ОСОБА_1 виявлена ознака алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Як наслідок ОСОБА_1 було висунуто вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер».
Огляд на місці зупинки транспортного засобу, проведений поліцейським, з використанням технічного приладу Алкотестеру 6810 показав у водія ОСОБА_1 стан алкогольного сп'яніння - 0,82 проміле.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був не згодний з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, проведеного поліцейським, його доставили до найближчої лікарні.
За наслідками проведеного огляду в КНП «Козелецька лікарня інтенсивного лікування» у водія ОСОБА_1 було констатовано стан алкогольного сп'яніння.
Згідно Акту огляду черговим лікарем Козелецької лікарні інтенсивного лікування у водія ОСОБА_1 був присутнім ністагм при погляді вбік, у позі Ромберга був нестійкий, пальцево-носову пробу виконував з промахуванням, запах алкоголю присутній, застосування технічного приладу Драгера Алкотестера 5820 показало 0,55 проміле та через 18 хв. - 0,48 проміле. В Акті огляду лікарем зі слів водія записано, що той вживав 50 грам горілки.
Посилання апелянта на те, що йому не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу, суперечить положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), оскільки відповідно пункту 5 Розділу ІІ Інструкції такі надаються саме на вимогу особи.
У даному випадку така вимога висловлена не була, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Більше того, водій спочатку не лише не заперечував факту перебування в стані алкогольного сп'яніння, а навпаки намагався приховати вказаний факт шляхом пропозиції працівнику поліції вирішити вказане питання.
Що стосується посилання апелянта на недостовірність результатів, яка може бути обумовлена тим, що працівник поліції торкався трубки газоаналізатора, то ці обставини також спростовуються відеозаписом, з якого слідує, що ОСОБА_1 дали герметично запакований мундштук, який він особисто перевірив та в подальшому передав своєму сину. Більше того, до проведення огляду спеціальним технічним приладом, працівником поліції було здійснено контрольний забір повітря та продемонстровано особі об'єктивність роботи приладу, що усуває твердження апелянта про можливість впливу рук працівника поліції на мундштук.
Встановивши незгоду ОСОБА_1 з результатами огляду, останньому працівником поліції неодноразово було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я. При цьому для прийняття рішення у водія був значний час, оскільки працівники поліції були зайняті оформленням матеріалів ДТП.
При цьому, апеляційним судом не встановлено порушень щодо процедури огляду, проведеного лікарем закладу охорони здоров'я. Кожного разу мундштук був герметично запакований і повторно не використовувався. При цьому, його відкриття відбувалося лише за кілька секунд до безпосереднього використання, а тому вплив сторонніх запахів алкоголю чи розчинників у лікарні, виключається. Проведення повторного продування технічного приладу у лікарні не через 20 хвилин, а через 18 хвилин, є несуттєвим відступом від вимог, і 2 хвилини ніяким чином не могли вплинути на стан особи чи результати огляду на стільки, щоб повністю виключити стан алкогольного сп'яніння.
Отже, перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом підтверджене фахівцем лікарем на підставі клінічних ознак та покажчиків технічного приладу, про що був наданий медичний висновок, законних підстав не довіряти якому у апеляційного суду немає.
Таким чином, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованими та законними.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець