19 червня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 673/1220/24
Провадження № 22-ц/820/1456/25
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Кошельник В.М.
з участю представника позивача
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 673/1220/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2025 року в складі судді Грицишина Л.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У листопаді 2024 року ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2106740774393 від 08.03.2021 року у розмірі 46 156 грн. 57 коп. та вирішити питання щодо стягнення судових витрат.
Заочним рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 29 січня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 2106740774393 від 08.03.2021 року у розмірі 46 156 грн. 57 коп., судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
06.05.2025 року, діючи в інтересах ОСОБА_1 , його представник - адвокат Лазорко Р.Й., подав до суду заяву про перегляд заочного рішення у цій справі та водночас просив поновити строк на подання цієї заяви, мотивуючи це тим, що відповідач був відсутній при проголошенні заочного рішення суду у справі № 673/1220/24 та не отримував його повного тексту. Про існування рішення дізнався лише 25.04.2025 року від роботодавця під час ознайомлення з постановою про звернення стягнення. Вказував, що ухвала про відкриття провадження та судові повістки, хоч і направлялися судом за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , проте до відповідача не надходили. З текстом заочного рішення ОСОБА_1 ознайомився через ЄСІТС 05.05.2025 року, що вважає підставою для поновлення строку на подання заяви про його перегляд заочного рішення.
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2025 року відмовлено у поновленні строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення та заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лазорка Р.Й. про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі № 673/1220/24 залишено без розгляду.
ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції, через свого представника - адвоката Лазорка Р.Й. подав апеляційну скаргу, посилається що рішення не відповідає нормам процесуального та матеріального права, а також фактичним обставинам справи.
Так представник апелянта вказує, що посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 копію заочного рішення отримав 06.02.2025 року, є помилковим оскільки з повним текстом заочного рішення по даній справі він ознайомився 05.05.2025 року через «Електронний суд», також судом першої інстанції не було з'ясовано чи підпис в поштовому повідомленні про отримання заочного рішення відповідає дійсності підпису апелянта.
Вважає, що суду першої інстанції необхідно було особливо ретельно перевірити аргументи апелянта, щодо поважності причин пропуску ним строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду, однак йому належним чином не забезпечено реалізацію права на доступ до правосуддя, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що апелянт не надав доказів і не навів поважних причин пропуску встановленого законом строку є передчасним, а ухвала про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду такою, що постановлена без належного врахування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм цивільного процесуального законодавства України.
Крім того представник ОСОБА_1 зазначає, що нарахування позивачем процентів в сумі 42 056 грн. 57 коп. являється небунтованим та неправомірним з огляду на умови кредитування, оскільки нарахування процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України у позові не заявлено.
Таким чином, розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, який підлягає стягненню з апелянта складає 1 312 грн. Зауважує, що відповідно до п.3.3.1. тексту Договору, у разі якщо сума одержана за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладання кредитного договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов'язань не може перевищувати розмір подвійної суми одержаної Позичальником за Договором.
Разом з тим, суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання, не звернувши увагу на те, що за змістом частини першої статті 286 ЦПК України суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Також суд першої інстанції не врахував, що визначений у статті 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний як до розгляду суті цієї заяви, так і до розгляду на предмет дотримання строку її подання, а в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою лише: 1) залишити заяву без задоволення та 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Тому з врахуванням вищезазначеного ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лазорко Р.Й. просять скасувати ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2025 року та та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ТзОВ «Коллект Центр» подало відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необгрунованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Вказує, що твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було з'ясовано чи підпис в поштовому повідомленні про отримання заочного рішення відповідає дійсності підпису апелянта, оскільки працівники ПАТ «Укрпошта» при видачі відправлень встановлюють особу отримувача та вимагають документ, який підтверджує особу.
Крім того доводи апелянта та його представника про неправомірне нараховані відсотки є необґрунтованими, оскільки виходять за межі перегляду судом апеляційної інстанції ухвали про відмову у поновленні строку, однак товариство зауважує, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована.
Посилається, що сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.
Тому ТзОВ «Коллект Центр» просить залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення суду першої інстанції вмотивованим та обґрунтованим.
Заслухавши учасника справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що 01 листопада 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до ОСОБА_1 з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором №2106740774393 від 08.03.2021 року, яка утворилась станом на день подачі позову у розмірі 46 156 грн. 57 коп., з яких: 4 100 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 42 056 грн. 57 коп. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також понесені витрати по справі на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та правову допомогу в сумі 13000 грн.
Ухвалою суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження в справі за даним позовом і призначено розгляд справи в спрощеному провадженні на 10 грудня 2024 року.
Про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки ОСОБА_1 , засвідчене працівником пошти.
10 грудня 2024 року розгляд справи не відбувся і був перенесений на 29 січня 2025 року. Про час та місце розгляду справи 29 січня 2025 року ОСОБА_1 був повідомлений належним чином 20 грудня 2024 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки ОСОБА_1 , засвідчене підписом працівником пошти.
Заочним рішенням Держанянського районного суду від 29 січня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2106740774393 від 08.03.2021 року у розмірі 46 156 грн. 57 коп., з яких: 4 100 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 42 056 грн. 57 коп. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та судові витрати.
04 лютого 2025 року повний текст судового рішення був направлений за адресою місця реєстрації проживання ОСОБА_1 відповідно до витягу з Державного демографічного реєстру.
Копію вищевказаного заочного рішення ОСОБА_1 отримав 06 лютого 2025 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судового рішення ОСОБА_1 , засвідчене підписом працівником пошти.
06 травня 2025 року через систему електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Лазорко Р.Й. подав суду заяву про перегляд заочного рішення Держанянського районного суду від 29 січня 2025 року та просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись при цьому на те, що відповідач ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і не отримував копію заочного рішення.
Оскаржуваною ухвалою суду в задоволенні клопотання про поновлення строку пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено, а заяву залишено без розгляду.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
За нормами ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 06 лютого 2025 року, однак з заявою про перегляд заочного рішення звернувся лише 06 травня 2025 року, тобто з пропуском строку подання такої заяви, передбаченого нормами ст. 284 ЦПК України.
При цьому відповідач не навів жодних поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання вищевказаної заяви в передбачений нормами ЦПК України строку.
В зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відмовлено та залишення заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги, що відповідач не отримував копії заочного рішення, а суд не з'ясував чи підпис в поштовому повідомленні про отримання заочного рішення відповідає дійсності підпису відповідача слід відхилити.
Як вбачається з матеріалів справи копія заочного рішення була направлена за адресою місця реєстрації проживання ОСОБА_1 відповідно до витягу з Державного демографічного реєстру 04 лютого 2025 року.
Відповідно поштового повідомлення ОСОБА_1 отримав дану копію 06 лютого 2025 року, що підтверджується цим же поштовим повідомленням, на якому вказано про вручення судового рішення ОСОБА_1 і засвідчено таке вручення підписом працівником пошти.
Відповідно до п.81 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.023.2009 року, Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
В даному випадку відповідачу надсилалась копія судового рішення, а не повістка, факт вручення ОСОБА_1 даного рішення засвідчено підписом працівника пошти, і в Правилах надання послуг поштового зв'язку не передбачено обов'язкового підпису одержувача на поштову відправленні.
Крім того апелянт жодним чином не довів, що він не отримував копії судового рішення, зокрема не заявляв суду жодних клопотань про витребовування з пошти інших даних для встановлення вищевказаного факту (інших письмових доказів у вигляді журналу вручень, накладних тощо), що знаходяться і зберігаються в поштовому відділенні з метою підтвердження вручення рекомендованих відправлень отримувачу.
Також суд не приймає до уваги посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року в справі № 214/5505/16, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, і вказала, що в разі пропуску без поважних причин строку подання заяви про перегодя заочного рішення таку заяву слід залишити без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з заочним рішенням по суті, однак апеляційний суд не може надавати оцінку таким доводам при вирішення процесуального питання щодо правомірності ухвали про залишення без розгляду заяви про перегляду заочного рішення.
Оскаржувана ухвала суду є законною та відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 червня 2025 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова