Справа № 493/276/25
Провадження № 1-кп/493/127/25
23 червня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
захисників обвинувачених: ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62024150020000821 від 31.05.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,
Прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , посилаючись на те, що 03.07.2025 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, яке класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, обвинувачений ОСОБА_4 , враховуючи його вік, стан здоров'я та міцність соціальних зв'язків за місцем його постійного проживання, може переховуватись від суду, оскільки володіє інформацією про шляхи безперешкодного проїзду в бік кордону України та знає місця перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.
Обвинувачений ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки стосовно інших осіб матеріали досудового розслідування виділено в інше кримінальне провадження та досудовим розслідуванням вживаються заходи щодо встановлення цих осіб, які причетні до вказаного злочину, а тому ОСОБА_4 маючи інформацію про проведені слідчі дії, може вжити заходів щодо повідомлення цих осіб про зазначене, тим самим сприяючи їм у знищенні доказів протиправної діяльності.
Також існує ризик незаконного впливу на свідків, а також інших осіб, які причетні до даного злочину та наразі встановлюються слідством у виділеному кримінальному провадженні, схиляючи останніх до дачі завідомо неправдивих показань або зміни показань, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності. Обвинувачений ознайомлений із матеріалами кримінального провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків у провадженні, які підлягають безпосередньому допиту судом під час розгляду кримінального провадження по суті. З деякими свідками, які звертались безпосередньо до підозрюваного ОСОБА_4 для сприяння у перетині ними державного кордону України, останній знайомий особисто та знає їх анкетні дані.
Таким чином, жодний інший більш м'який запобіжний захід не зможе належним чином забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також не зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 , заперечуючи проти заявленого клопотання, зазначив, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та надуманими, у зв'язку з чим просив змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиція захисника підтримана обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі переховуватися від суду.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 13626000,00 грн., який неодноразово продовжувався. Застава ОСОБА_4 не внесена.
Згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року продовжено строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 та визначено розмір застави в 2700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8175600,00 грн.
Ухвалами Балтського районного суду Одеської області неодноразово продовжувався строк тримання під вартою та розмір застави залишено без змін.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту, продовження такого запобіжного заходу і до моменту розгляду вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , якому органом досудового розслідування інкриміновано організацію незаконного перетину осіб через державний кордон України за ч. 3 ст. 332 КК України, володіє інформацією щодо неофіційних пунктів перетину кордону України, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_14 у очікуванні можливого сурового покарання, може переховуватися від суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про обґрунтованість ризиків, передбачених п.1, п 2, п. 3, п. 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги сукупність вказаних обставин, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строк тримання під вартою, так як застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
Згідно п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до ОСОБА_14 , оскільки він раніше судимий і обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обраний ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. ст.. 131, 132, 177, 193, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 22 серпня 2025 року.
Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 2700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8175600,00 грн. (вісім мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими учасниками та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.