справа № 492/1603/24
провадження № 1-і/492/34/25
23 червня 2025 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку тримання під вартою у об'єднаному кримінальному провадженні № 42024052610000003, внесеного 04 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, № 12024141350000254, внесеного 02 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -
встановив:
В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
До суду від прокурора надійшло клопотання, підтримане ним у судовому засіданні, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , яке обґрунтоване тим, що в наявний час ризики, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою не зникли та не перестали існувати, а судове провадження у кримінальному провадженні у суді не завершено.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений та захисник-адвокат ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, пославшись на те, ризики відсутні, та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, розглянувши клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , заслухавши обґрунтування прокурора, заперечення обвинуваченого та його захисника-адвоката, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження не закінчено, знаходиться на стадії судового розгляду, строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 01 травня 2025 року закінчується 29 червня 2025 року.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'яти років з конфіскацією майна, застосований до нього раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою не порушував у зв'язку з відсутністю об'єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі; одружений, має одну дитину; не судимий; обвинувачується у вчиненні злочину у наявному кримінальному провадженні в повнолітньому віці, належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявний високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків, а також за відсутності постійного місця роботи та необхідних коштів для його існування, ризик вчинення нового кримінального правопорушення, тому суд дійшов висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», тобто з 23 червня 2025 року по 21 серпня 2025 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.
Суд не бере до уваги заперечення захисника-адвоката, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не доведені прокурором, оскільки під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою суд з'ясовує чи ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися або не перестали існувати, а також чи обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою також не перестали існувати.
Також, судом не встановлено підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд відповідно до положень ст. ст. 182, 183 КПК України, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. х 80 = 242240,00 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Також, застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені п. 2, п. 3, п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України та роз'яснити наслідки їх невиконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом у наявній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів з 23 червня 2025 року по 21 серпня 2025 року з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 21 серпня 2025 року, включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у наявній ухвалі протягом її дії для зарахування заставної суми у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- прибувати за першою вимогою на виклики до прокурора та суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками, з приводу обставин вчинених ним кримінальних правопорушень.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21 серпня 2025 року.
Оригінал документу, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться до суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії наявної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1