Справа №607/5820/23
Провадження № 2/491/320/25
іменем України
23 червня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Рачкової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьїв Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2023 року представник ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16 березня 2020 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-договору № 2020/І_С/255-001069 було укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюється з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» відкрито договір споживчого кредиту № 2020/ОВР/255/000564. Керуючись положеннями укладеного договору, позивач відкрив відповідачеві картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування «ЕКО-кредитка», на якому встановлено орієнтовна сума кредиту 10000,00 гривень, можливу суму кредиту -300000,00 гривень, відсоткова ставка 36,00%, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48,00%, комісію за видачу кредиту 2,99%, строк кредитування 12 місяців.
Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9655,99 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 гривень.
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року справу було прийнято до провадження, прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.
Протокольною ухвалою суду від 20 травня 2025 року, у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, судове засідання було відкладено на іншу дату з повідомленням про це всіх учасників справи (а.с.63).
Представник позивача ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», в судове засідання на розгляд справи не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджує довідка про доставку електронного листа (а.с.64). Водночас представник позивача Земщук О.С., яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 14 листопада 2024 року (а.с.61 зворотний), 14 травня 2025 року через систему «Електронний суд» надала клопотання, в якому просить розглянути справу у відсутність представника Банку на підставі наявних доказів, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.60).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не прибув, причини неприбуття невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України (а.с.66).
Відповідачеві ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання, також було надіслано ухвалу судді про відкриття провадження у справі, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.59). Документи відповідач отримав 13 травня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.65).
Проте, в установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Враховуючи викладене, положення частини третьої статті 223 ЦПК України, клопотання представника позивача, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З наведених вище обставин встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому в судове засідання не прибув без повідомлення причин неприбуття, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1, 2 частини першої статті 280 ЦПК України.
Також встановлено, що відповідач, у встановлений для нього судом строк, відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній пунктом 3 частини першої статті 280 ЦПК України. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача, в якому сторона позивача не заперечує проти винесення заочного рішення(а.с.60), що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктом 4 частини першої статті 280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені частиною першою статті 280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень частини першої статті 281 ЦПК України без оформлення окремого документа із занесенням до протоколу судового засідання судом постановлено відповідну ухвалу.
Відповідно до статтей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 березня 2020 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-договору № 2020/І_С/255-001069 укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» № 2020/ОВР/255-000564.
Згідно цього кредитного договору ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» надав ОСОБА_1 безготівковий споживчий кредит шляхом встановлення ліміту дозволеного овердрафту на картковому рахунку відповідача, враховуючи зазначені в цьому договорі умови кредитування, зокрема: строк кредитування 12 місяців; орієнтовна сума кредиту 10000,00 гривень; можлива сума кредиту до 300000,00 гривень; процентна ставка 36,00% річних; процентна ставка на прострочений кредит 48,00% річних, комісія за видачу кредиту 2,99%.
Відповідач отримував для власних потреб кредитні кошти шляхом зняття готівки з допомогою виданої йому платіжної картки, та шляхом безготівкової оплати товарів/послуг на протязі всього періоду користування кредитними коштами, зі списанням комісії за здійснення таких транзакцій, що підтверджується випискою з особового рахунку з 16 березня 2020 року по 13 жовтня 2022 року (а.с.7-9).
Відповідач (позичальник) ухиляється від взятих на себе зобов'язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем станом на 13 жовтня 2022 року заборгованість відповідача складає 9655,99 гривень та складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 4996,77 гривень, заборгованості по процентах (прострочена) - 1916,30 гривень та заборгованості по платежах за частиною другою статті 625 ЦК України - 2742,92 гривень (а.с.6).
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Позивач 01 лютого 2022 року звертався до відповідача з письмовою вимогою про дострокове повернення кредиту, надавши можливість останньому погасити заборгованість у сумі 6913,07 гривень, у тридцяти денний строк (а.с.4). Однак станом на момент звернення до суду з позовною заявою, дана вимога відповідачем не виконана.
Таким чином, відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в статті 3 ЦК України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статі 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частин другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» виконало умови кредитного договору, відкривши рахунок та надавши позичальнику платіжну картку з кредитними коштами.
Позичальник умови кредитного договору не виконує, свою заборгованість по кредитному договору не погашає, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.6).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
Договір від 16 березня 2020 року відповідачем не оспорений, в установленому законом порядку недійсним його не визнано, а тому в силу положень статті 204 ЦК України його умови підлягають до виконання.
Враховуючи те, що зобов'язання не виконуються з вини відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 9655,99 гривень.
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано заперечень проти позову, контррозрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, тощо.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими в розмірі 9655,99 гривень, що складається з: заборгованості по кредиту (прострочена) - 4996,77 гривень, заборгованості по процентах (прострочена) - 1916,30 гривень та заборгованості по платежах за частиною другою статті 625 ЦК України - 2742,92 гривень.
В позовній заяві міститься вимога позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з судового збору.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 гривень 00 коп. (а.с.3), суд вважає за необхідне судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13 76-81, 141, 264, 279 ЦПК України, статтями 11, 525, 526, 530, 610 612, 625, 629, 639, 652, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Романівка Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянин України серії НОМЕР_1 , виданий 10 жовтня 2012 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23697280; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), заборгованість за договором споживчого кредиту № 2020/ОВР/255-000564 від 16 березня 2020 року в розмірі 9655 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Романівка Ананьївського району Одеської області; паспорт громадянин України серії НОМЕР_1 , виданий 10 жовтня 2012 року Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23697280; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач:ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 23697280; місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1
Відповідач:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 283 ЦПК України копію заочного рішення надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
У відповідності до положень частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 23 червня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Желясков
Рішення суду набрало законної сили «____» __________________20___ року.
Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 607/5820/23 Ананьївського районного суду Одеської області.