Номер провадження: 33/813/1065/25
Справа № 521/20491/24
Головуючий у першій інстанції Крижановський О. В.
Доповідач Котелевський Р. І.
03.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тьосової Я.В.,
представника Одеської митниці - Берназ В.П.,
захисника - Дворніченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Дворніченко О.О. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23.02.2025 року, щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Румунії, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України,
встановив:
оскарженою постановою суду першої інстанції Biri Vlad-Nicolae визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме 163000 грн. (сто шістдесят три тисячі гривень), з конфіскацією цих товарів, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до оскарженої постанови, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Наказу №849/828 від 18.10.2018 року «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної прикордонної служби України з органами Державної митної служби України та Державної податкової служби України під час виявлення ознак порушень митних правил, а також виявлення майна, яке не має власника або власник не відомий», відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.10.2024 №02.23/9748-24-Вих. на підставі Акту приймання - передавання від 14.10.2024 року в рамках адміністративного провадження (ПДРУ №263533) передав Одеській митниці плавзасіб типу «Склопласт», бортовий №0805-МС, з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50», щодо можливого порушення митних правил громадянином Румунії ОСОБА_2 , який незаконно перетнув державний кордон України.
Відповідно до зазначеного Акту приймання - передавання та наданих відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) документів, встановлено, що 04.09.2024 року, об 11:20 год., в рамках проведення спільної спеціальної прикордонної операції «Захід-Південь 2024», заходів за системою реагування «Заграва», перебуваючи у прикордонному наряді «Група реагування», спільно з майстер - сержантом ОСОБА_3 та солдатом ОСОБА_4 , на малому прикордонному катері «UMS 600», бортовий номер « НОМЕР_2 », 500 м від прикордонного знаку 1384, близько 150 метрів від лінії Державного кордону України, на напрямку «Стара Некрасівка (Україна) Пардіна (Румунія)», 11 км Іванештського рукава, ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 », було виявлено громадянина Румунії ОСОБА_2 , який незаконно перетнув державний кордон України в напрямку з Румунії до України, поза зоною митного контролю та пункту пропуску через державний кордон України, на маломірному без номерному плавзасобі типу «Склопласт», бортовий № НОМЕР_3 , з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50».
04.09.2024 року відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) Військової частини НОМЕР_1 відносно громадянина Румунії ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №263533 щодо порушення ним вимог ст.9 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУПАП.
Таким чином, з отриманих документів, а саме: листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.10.2024 року №02.23/9748-24-Вих. Акту приймання - передавання від ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.10.2024, протоколу про адміністративне правопорушення №263533 від 04.09.2024 року та протоколу особистого огляду речей та вилучення речей і документів від 04.09.2024 року, встановлено, що громадянин Румунії ОСОБА_2 перетнув державний кордон України, прямуючи з території Румунії в Україну на маломірному плавзасобі тишу «Склопласт», бортовий № НОМЕР_3 , з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50», без виконання митних формальностей, чим вчинив дії, спрямовані на переміщення плавзасобу через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Дворніченко О.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, просить її скасувати, закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.482 МК України, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Захисник вказує, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин справи та безпідставно визнав Biri Vlad-Nicolae винуватим за ч.1 ст.482 МК України, посилаючись на такі доводи:
-місцевим судом не враховані порушення вимог ст.254 КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та невідповідність його вимогам ст.256 КУпАП;
-у протоколі вказано, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення плавзасобу через митний кордон України поза митним контролем, що не відповідає диспозиції ст.482 МК України, тобто в протоколі невірно вказано суть правопорушення;
-судом не враховано відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч.1 ст.482 МК України, оскільки відповідно до матеріалів справи він був затриманий при незаконному перетині кордону на склопластиковій лодці бортовий номер 0805-МС, що не підпадає під термін «транспортний засіб комерційного призначення», а є транспортним засобом особистого користування;
-суд безпідставно вказав про повідомлення Biri Vlad-Nicolae шляхом надіслання смс-повідомлення, оскільки будь-який номер телефону його в протоколі відсутній;
-постанова від 23.02.2025 року, що є вихідним днем.
Крім того, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що протокол розглянуто без виклику та за відсутністю Biri Vlad-Nicolae, копія постанови судом йому не направлялась, про її існування захисник дізнався 09.04.2025 року при ознайомленні із матеріалами справи, тому просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
15.05.2025 року апеляційним судом задоволено клопотання захисника Дворніченко О.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновлено строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив. При цьому, захисник Дворніченко О.О. підтвердив, що Biri Vlad-Nicolae обізнаний про розгляд справи, однак не має можливості з?явитись у судове засідання, тому вважав можливим здійснювати розгляд за його відсутності.
Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали адміністративної справи; вислухавши думку захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; представника митниці, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши апеляційну скаргу; суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, з посиланням порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційним судом встановлено таке.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил №1015/50000/24 від 15.10.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Наказу №849/828 від 18.10.2018 року «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державної прикордонної служби України з органами Державної митної служби України та Державної податкової служби України під час виявлення ознак порушень митних правил, а також виявлення майна, яке не має власника або власник не відомий», відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.10.2024 року №02.23/9748-24-Вих. на підставі Акту приймання - передавання від 14.10.2024 року в рамках адміністративного провадження (ПдРУ №263533) передав Одеській митниці плавзасіб типу «Склопласт», бортовий №0805-МС, з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50», щодо можливого порушення митних правил громадянином Румунії ОСОБА_2 , який незаконно перетнув державний кордон України.
Відповідно до зазначеного Акту приймання - передавання та наданих відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) документів, встановлено, що 04.09.2024 року, об 11:20 год., в рамках проведення спільної спеціальної прикордонної операції «Захід-Південь 2024», заходів за системою реагування «Заграва», перебуваючи у прикордонному наряді «Група реагування», спільно з майстер - сержантом ОСОБА_3 та солдатом ОСОБА_4 , на малому прикордонному катері «UMS 600», бортовий номер « НОМЕР_2 », 500 м від прикордонного знаку 1384, близько 150 метрів від лінії Державного кордону України, на напрямку «Стара Некрасівка (Україна) Пардіна (Румунія)», 11 км Іванештського рукава, ділянка відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 », було виявлено громадянина Румунії ОСОБА_2 , який незаконно перетнув державний кордон України в напрямку з Румунії до України, поза зоною митного контролю та пункту пропуску через державний кордон України, на маломірному без номерному плавзасобі тишу «Склопласт», бортовий № НОМЕР_3 , з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50».
04.09.2024 року відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) Військової частини НОМЕР_1 відносно громадянина Румунії ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №263533 щодо порушення ним вимог ст.9 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУПАП.
Згідно зі ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Частинами 1 та 2 ст.547 МК України визначено, що митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи. Зони діяльності митних постів визначаються положеннями про ці пости.
Митний орган вказує, що з отриманих документів, а саме: листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.10.2024 року №02.23/9748-24-Вих. Акту приймання - передавання від ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.10.2024 року, протоколу про адміністративне правопорушення №263533 від 04.09.2024 року та протоколу особистого огляду речей та вилучення речей і документів від 04.09.2024 року, встановлено, що громадянин Румунії ОСОБА_2 перетнув державний кордон України, прямуючи з території Румунії в Україну на маломірному плавзасобі типу «Склопласт», бортовий № НОМЕР_3 , з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50», без виконання митних формальностей, чим вчинив дії, спрямовані на переміщення плавзасобу через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу.
Таким чином, митний орган стверджує, що в діях громадянина Румунії ОСОБА_2 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.482 МК України.
На підставі вищевказаних обставин, 15.10.2024 року, відносно ОСОБА_2 був складений протокол про порушення митних правил №1015/50000/24 від 15.10.2024 року за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України.
Окрім цього, в протоколі вказано, що на підставі ст.511 МК України, за цим протоколом тимчасово вилучено: маломірний плавзасіб типу «Склопласт» 1 шт., бортовий №0805-МС; човновий мотор з маркуванням «SUZUKI-DF50» 1 шт, а також ключі запалення 5 шт.
Протокол складено за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , вказано про направлення примірника протоколу особі поштою.
За результатами апеляційного розгляду судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.486 МК України та ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Наявність об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов'язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог МК України та КУпАП, зокрема не дослідив належним чином матеріали справи, не надав оцінку доказам по справі та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 , за викладених в протоколі обставин, ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України.
Так, за диспозицією ч.1 ст.482 МК України, відповідальність за вказане правопорушення настає в разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу.
Об'єкт правопорушення - порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів щодо стягнення передбачених законодавством митних платежів, здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Об'єктивна сторона - дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України поза місцем розташування митного органу або поза часом здійснення митного оформлення. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Під переміщенням товарів і транспортних засобів поза митним контролем слід розуміти їх переміщення через митний кордон поза місцем розташування митниці, тобто поза зонами митного контролю, через які здійснюється таке переміщення.
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон поза часом здійснення митного оформлення митним органом становить об'єктивну сторону цього правопорушення, навіть якщо таке переміщення здійснювалося в установлених місцях.
Суб'єкт правопорушення - осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства.
Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді порушення порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Для кваліфікації дій за ст. 482 МК України не мають значення мотив і мета їх учинення особою, а також те, чи настали шкідливі наслідки.
Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.482 МК України, має бути достеменно встановлено факт переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу або поза часом здійснення митного оформлення.
Апеляційний суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які підтверджують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України.
Так, відповідно до положень ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Суд першої інстанції під час розгляду справи на зазначені обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, за обставин, викладених в протоколі №1015/50000/24, зокрема не вказав якими саме належними та допустимими доказами по справі підтверджується факт скоєння правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази, апеляційний суд констатує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України.
Апеляційним судом встановлено, 04.09.2024 року помічником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №263533 відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
До вказаного протоколу долучені: схема затримання правопорушника на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) від 04.09.2024 року; протокол особистого огляду речей та вилучення речей та документів від 04.09.2024 року, відповідно до якого при огляді BIRI VLAD-NICOLAE виявлено та вилучено для тимчасово зберігання склопластикову лодку бортовий №0805-МС та двигун «SUZUKI-DF50», які визначено зберігати у МТНС №3 (впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » тип Б) (а.с.9-11).
За результатами розгляду вказаного протоколу ПдРУ №263533 від 04.09.2024 року, Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 05.09.2024 року ухвалено постанову, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та йому призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (справа №946/7125/24, провадження №3/946/2654/24) (а.с.13).
Із вказаної постанови вбачається, що 04.09.2024 року, об 11:20 год, в ході проведення спільної спеціальної прикордонної операції «Захід-Південь 2024 року», заходів за системою реагування «Заграва», перебуваючи в прикордонному наряді «Група реагування», спільно з майстер-сержантом ОСОБА_6 та солдатом ОСОБА_7 , на МПрКА «UMS-600», в районі прикордонного знаку 1384,11 км Іванештського рукава, близько 150 метрів від лінії державного кордону України, 500 м від прикордонного знаку 1384, ділянка відповідальності впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 », було виявлено громадянина Румунії ОСОБА_2 , який на склопластиковій лодці, бортовий номер 0805-МС незаконно перетнув державний кордон з Румунії в Україну поза пунктом пропуску, чим своїми діями порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року.
Таким чином, за постановою від 05.09.2024 року місцевим судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Вказана постанова набрала законної сили 17.09.2024 року.
При цьому, 25.11.2024 року постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області виправлено описку, допущену в тексті постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2024 року, та викладено абзац перший резолютивної частини постанови в такій редакції: «визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400 грн без конфіскації засобу вчинення правопорушення, а саме: склопластикової лодки, бортовий номер 0805-МС» (справа №946/7125/24, провадження №3/946/2654/24). Цього ж дня, зазначена постанова набрала законної сили.
Апеляційний суд звертає увагу, що за протоколом ПдРУ №263533 від 04.09.2024 року за ч.1 ст.204 КУпАП та протоколом про порушення митних правил №1015/50000/24 від 15.10.2024 року у цій справі, обставини подій стосуються тієї самої дати, часу, стосовно того ж місця та стосовно однієї і тієї ж особи -BIRI VLAD-NICOLAE.
Однак, за протоколом ПдРУ №263533 від 04.09.2024 року склопластикову лодку (човен) бортовий №0805-МС, на якій переміщався 04.09.2024 року BIRI VLAD-NICOLAE, судом вже було визнано саме засобом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та прийнято рішення не здійснювати його конфіскацію.
Натомість, не зважаючи на вказані обставини, по сплину більше місяця після тієї події, 15.10.2024 року митним органом відносно BIRI VLAD-NICOLAE складений інший протокол №1015/50000/24 за ч.1 ст.482 МК України, на підставі лише листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.10.2024 року №02.23/9748-24-Вих., Акту приймання - передавання від ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.10.2024 року, протоколу про адміністративне правопорушення №263533 від 04.09.2024 року та протоколу особистого огляду речей та вилучення речей і документів від 04.09.2024 року, про те, що громадянин Румунії ОСОБА_2 перетнув державний кордон України, прямуючи з території Румунії в Україну на маломірному плавзасобі типу «Склопласт», бортовий № НОМЕР_3 , з човновим мотором з маркуванням «SUZUKI-DF50», без виконання митних формальностей, чим вчинив дії, спрямовані на переміщення плавзасобу через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу.
Тобто за вказаним протоколом №1015/50000/24 від 15.10.2024 року у цій справі, склопластикова лодка (човен) бортовий №0805-МС, на якій переміщався 04.09.2024 року BIRI VLAD-NICOLAE, отримала вже статус предмета скоєння правопорушення, однак вже за ч.1 ст.482 МК України.
Таким чином, залишається незрозумілим, яким чином було вказано про вилучення цієї лодки (човна) бортовий №0805-МС із мотором та ключами за протоколом №1015/50000/24 від 15.10.2024 року за ч.1 ст.482 МК України, якщо першочергово вказана лодка (човен) вже була вилучена за протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 04.09.2024 року по справі за ч.1 ст.204-1 КУпАП та рішення щодо долі цієї лодки станом 15.10.2024 року ще не було прийнято, оскільки постанова, якою прийнято рішення не застосовувати конфіскацію лодки датована 25.11.2024 року.
Апеляційний суд також звертає увагу, що однією з обов'язкових складових складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.482 КК України, є переміщення, або дії спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу.
Тобто для кваліфікації дій особи за цією статті закону, предметом правопорушення, між іншим, є транспортний засіб комерційного призначення або товар.
Відповідно до п.59 ч.1 ст.4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
Відповідно до п.57 ч.1 ст.4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Тобто лодка (човен) може бути як товаром (у разі виключення її віднесення до транспортних засобів комерційного призначення) або транспортним засобом комерційного призначення.
Матеріали справи не містять доказів того, що у цьому провадженні лодка (човен) бортовий №0805-МС відноситься до транспортного засобу комерційного призначення.
У судовому засіданні представник митниці зазначила, що дії BIRI VLAD-NICOLAE за ч.1 ст.482 МК України кваліфіковано митним органом як переміщення товару через митний кордон України поза митним контролем.
Натомість вказані доводи представники митниці не узгоджуються із відомостями зазначеними в протоколі №1015/50000/24 від 15.10.2024 року, в якому вказано «..вчинив дії, спрямовані на переміщення плавзасобу…», однак не вказано що цей човен є саме товаром, що має важливе значення з урахуванням того, що плавзасіб може бути як транспортним засобом (за ч.1 ст.482 МК обов'язково комерційного призначення), так і товаром.
Однак, в протоколі, який фактично є основним документом, в якому має бути викладена конкретна суть правопорушення, не має відображення цього суттєвого кваліфікуючого елементу.
Висловлені в судовому засіданні доводи представника митниці, що інспектор митниці Завадський О.В., яким було складено протокол, вказав в протоколі «плавзасіб» маючи на увазі «транспортний засіб який є товаром», суд визнає безпідставними, оскільки вони є лише суб'єктивною думкою представника митниці, який приймає участь в суді апеляційної інстанції, однак не є точним викладом суті правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, від якого має право захищатися особа відносно якої складено протокол.
У судовому засіданні захисник Дворніченко О.О. заперечував винуватість BIRI VLAD-NICOLAE у скоєнні інкримінованого йому правопорушення за ч.1 ст.482 МК України, наполягаючи на тому, що останній ненавмисне перетнув кордон на човні, за що і був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки вочевидь не мав умислу на переміщення лодки (човна) через митний кордон України поза митним контролем, без здійснення митних формальностей.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що BIRI VLAD-NICOLAE на лодці бортовий №0805-МС перетнув державний кордон із Румунії в Україну.
Натомість в протоколі №1015/50000/24 від 15.10.2024 року вказано, що BIRI VLAD-NICOLAE «вчинив дії, спрямовані на переміщення плавзасобу через митний кордон поза митним контролем», тобто безпосередньо «переміщення» йому не ставилось в провину митним органом.
Апеляційний суд звертає увагу, що за диспозицією ч.1 ст.482 МК України закон розрізняє такі поняття як «переміщення» або «дії, спрямовані на переміщення» товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, що не є тотожними поняттями, що не було враховано представником митниці при викладі суті правопорушення та не конкретизовано в протоколі при його складанні.
Апеляційний суд вважає, що нездатність митного органу скласти протокол про адміністративне правопорушення у чіткій відповідності до вимог законодавства, не можуть бути підставою для компенсування таких недоліків судами, шляхом притягнення осіб до відповідності.
За таких обставин, апеляційний суд констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження вказаних в протоколі №1015/50000/24 від 15.10.2024 року про порушення митних правил відомостей, а суд вичерпав всі визначені законом можливості для з'ясування обставин справи, та на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
При цьому, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що митним органом не доведено наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 482 МК України.
Практика Європейського Суду вказує на те, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах даної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.482 МК України, що свідчить про незаконність та необґрунтованість оскарженої постанови судді місцевого суду.
Окрім цього, апеляційним судом встановлені порушення процесуального характеру, а саме 20.12.2024 року матеріали справи надійшли до суду, після протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, яким визначеного головуючого суддю для розгляду справи, відразу знаходиться постанова суду.
Тобто жодних викликів ні представника митного органу, ні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності здійснено не було, призначення дат судових засідань також.
Таким чином посилання в оскарженій постанові на те, що ОСОБА_2 був повідомлений про дату та час судового засідання шляхом направлення смс-повідомлення, є безпідставним та не підтвердженим жодним доказом, більш того в матеріалах справи відсутнє зазначення номеру телефону останнього.
Також не підтверджені доказами посилання місцевого суду на те, що з отриманого протоколу BIRI VLAD-NICOLAE було відомо про розгляд справи Малиновським судом м.Одеси, оскільки протокол митним органом було складено за відсутності BIRI VLAD-NICOLAE.
Представником митного органу долучено листа Одеської митниці від 16.10.2024 року про направлення на адресу місця проживання ОСОБА_2 (до Румунії) складеного щодо нього протоколу, однак відомості про його вручення відсутні.
Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що лист митниці та протокол складені українкою мовою, без здійснення їх перекладу, а відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу №263533 від 04.09.2024 року за ч.1 ст.204 КУпАП, BIRI VLAD-NICOLAE українською мовою не володіє, надавав тоді свої пояснення румунською мовою, в присутності перекладача. Тому, навіть за умови отримання вказаних документів, без здійснення їх перекладу, останній був позбавлений можливості ознайомитись із їх змістом.
Також залишається незрозумілим, яким чином місцевий суд постановив постанову 23 лютого 2025 року, з урахуванням того, що вказана дата не є робочим днем.
Відповідно до вимог ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За викладених обставин постанова місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нової постанови про закриття провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.482 МК.
Відповідно до ч.1 ст.296 КУпАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Керуючись ст.ст.8, 62 Конституції України, ст.529 Митного кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Дворніченко О.О. - задовольнити.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23.02.2025 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим за ч.1 ст.482 МК України, - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.482 МК України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вилучені за протоколом про порушення митних правил №1015/50000/24 від 15.10.2024 рокумаломірний плавзасіб типу «Склопласт» 1 шт., бортовий №0805-МС; човновий мотор з маркуванням «SUZUKI-DF50» 1 шт, а також ключі запалення 5 шт. - повернути власнику або уповноваженій ним особі.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський