23.06.25
33/812/243/25
Справа № 489/6690/24
Провадження № 33/812/243/25
Іменем України
17 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Лівшенком О.С.,
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Коваля Олега Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою адвоката Коваля Олега Володимировича на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді 17 000 грн штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
27 травня 2025 року ОСОБА_1 , діючи через свого захисника - адвоката Коваля О.В., подав апеляційну скаргу на постанову суду.
Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує безпідставністю направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема з тих підстав, що доданого до протоколу відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається що камера увімкнена не з початку розмови працівника поліції з ОСОБА_1 , видно що спілкування вже певний час триває. При цьому поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 підстав зупинки та не встановив особу водія. У подальшому поліцейський повідомляє, що відчуває з салону авто запах алкоголю, на що ОСОБА_1 пояснив, що це може бути запах рідини для омивання лобового скла. Після цього поліцейський повідомив про різку зміну кольору обличчя та запропонував витягнути пальці рук для перевірки їх на тремтіння. Після цього поліцейський попросив ОСОБА_1 видихнути в його бік, однак не повідомивши про запах алкоголю з порожнини рота, запропонував пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому на місці зупинки транспортного засобу поліцейським не було складено акту огляду, однак оформлено направлення на проходження огляду до медичного закладу.
Посилаючись на порушення працівниками поліції інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, захисник Коваль О.В. просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена частиною першою статті 130 КУпАП та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого сп'яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп'яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров'я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452).
Відповідно до пунктів 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 123115 від 05.09.2024 року вбачається, що він складений відносно водія ОСОБА_1 , який о 01 год 29 хв, рухаючись в районі будинку № 35 по пр. Богоявленському в м. Миколаєві, керував транспортним засобом Dadi BDD1024BE р/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіри обличчя, млява мова. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Від проходження огляду водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
З доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції повідомив водію про заборону пересування містом під час дії комендантської години, по запах алкоголю з авто, та про почервоніння обличчя ОСОБА_1 . Після цього поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер. Від проходження огляду водій відмовився. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я для визначення стану, в якому він керував транспортним засобом. Від проходження огляду у медичному закладі водій також відмовився, пояснивши це відсутністю у нього часу. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у такому разі відносно нього буде складено протокол про порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність частиною1 статті 130 КУпАП за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Повторно причину відмови водій пояснив тим, що надворі ніч, він заморився, у медичному закладі їх ніхто не чекає.
Під час проголошення змісту протоколу працівник поліції назвав водію ОСОБА_1 наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, проти яких водій не заперечував.
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без заперечень. У протоколі зазначив, що з ним не згоден, однак від надання пояснень відмовився, та не зазначив у протоколі жодної підстави з якої він не згоден з протоколом.
Також будь-якої незгоди водія ОСОБА_1 з протоколом, діями поліцейських, чи обставинами інкримінованого йому адміністративного правопорушення не вбачається з доданого до протоколу відеозапису.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 посилався на те, що є військовослужбовцем, під час дії комендантської години пересувався у зв'язку із службовою необхідністю. У стані алкогольного сп'яніння не перебував, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився через брак часу. Про те, що за відмову від проходження огляду передбачена така ж відповідальність, як за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не знав, тому відмовився.
Оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, суддя першої інстанції дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії № 123115 від 05.09.2024 року та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено.
Порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом першої та апеляційної інстанцій також не встановлено.
Довід апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки з відеозапису вбачається, що працівник поліції пояснив причину зупинки забороною пересування містом під час дії комендантської години.
Довід апеляційної скарги про те, що працівник поліції не встановив особи водія також є безпідставним, оскільки з відеозапису вбачається, що особа водія була встановлена на підставі наданих ОСОБА_1 документів у за стосунку «Дія».
Довід апелянта про те, що на місці зупинки транспортного засобу працівник поліції не склав акту огляду ОСОБА_1 , проте склав направлення на огляд, відповідають обставинам справи. Однак, як вбачається з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, фактично огляд водія ОСОБА_1 був проведений, у тому числі, яка зазначає апелянт в апеляційній скарзі, шляхом перевірки тремтіння пальців рук водія ОСОБА_1 . Наявні ознаки стану алкогольного сп'яніння працівником поліції були водію озвучені, заперечень ОСОБА_1 не висловлював. Отже, відсутність акту огляду водія на стан сп'яніння не є недоліком, який може свідчити про відсутність винуватих дій водія ОСОБА_1 , які полягають у відмові від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.
З огляду на викладене вище апеляційний суд вважає, що обставини справи, встановлені на підставі наявних доказів, забезпечують такий рівень доказування, який не залишає розумних сумнівів у доведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто - порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, та як наслідок - наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП відносяться до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечними як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
У справі, яка переглядається, не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.
Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого частини 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката Коваля Олега Володимировича залишити без задоволення.
Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О. Тищук