Справа № 461/1775/25 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О. Б.
Провадження № 33/811/827/25 Доповідач: Галапац І. І.
19 червня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилець Богдана Миколайовича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 05 травня 2025 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Гаврилець Б.М.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накладеного даною постановою, приєднано невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року, та накладено на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років 8 місяців 28 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 02 березня 2025 року о 12:19 год. у м. Львові на проспекті Свободи, 27, здійснював рух на транспортному засобі марки «BMW», н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Солом'янським районним судом м. Києва (справа №760/21274/24), правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Гаврилець Б.М. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, так як така прийнята без всебічного, об'єктивного та повного дослідження обставин справи. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Вважає, що працівниками поліції не проведено цілісну відеофіксацію процедури зупинення транспортного засобу; не здійснено відеофіксацію особи, яка керувала транспортним засобом; порушено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилець Б.М. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №260281 від 02 березня 2025 року; рапортом працівника поліції від 02 березня 2025 року; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. з інформаційного порталу Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», від 04 березня 2025 року, відповідно до якої відомості щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні; довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Дяків Н. з інформаційного порталу Національної поліції України від 04 березня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався 29 травня 2024 року Управлінням патрульної поліції у м. Києві до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн; копією постанови серії ЕНА №4180915 від 02 березня 2025 року; постановою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року; відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, яким суддя районного суду дала належну оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №260281 від 02 березня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та особи-порушника.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначені в протоколі час та місці, не знаходять свого підтвердження та повністю спростовуються вищенаведеними доказами, у тому числі й відеозаписом із місця події.
Посилання адвоката Гаврилець Б.М. на недопустимість відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, як на неналежний доказ у зв'язку з тим, що вказаний запис є неповний, визнається необґрунтованими, оскільки усі необхідні факти, які мають значення при розгляді справи та з якими законодавство пов'язує настання відповідальності за вчинене правопорушення, чітко зафіксовані нагрудними камерами поліцейських та використані як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке ставиться йому за провину.
Крім цього, відповідно до п.5 Розділу VІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1408/27853 від 10.11.2015, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення від 02 березня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , долучено довідку про те, що останній 29 травня 2024 року Управлінням патрульної поліції у м. Києві притягався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Отже, вищевказаних вимог Закону, працівниками поліції було дотримано у повному обсязі, відтак, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у зв'язку з чим твердження в апеляційній скарзі в цій частині є необґрунтованими.
Таким чином, твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Крім цього, місцевий суд, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 вірно приєднав невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2024 року, та відповідно до вимог ч.3 ст. 30 КУпАП остаточно наклав стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 9 (дев'ять) років 8 місяців 28 днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката гаврилець Б.М. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 05 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.