Справа № 943/1918/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/312/25 Доповідач: ОСОБА_2
16 червня 2025 року у м. Львові Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Буського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року шодо ОСОБА_7 ,
з участю прокурора ОСОБА_8
встановила:
вищенаведеним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покладено обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судом встановлено, що 30 липня 2024 року в період часу із 20.00 год. по 22.00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій виниклий злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом пошкодження дверей у кімнату, де проживає його бабця - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таємно викрав плазмовий телевізор марки «MAJESTIC», моделі TVD224LED із підставкою, тюнер «UKC» НОМЕР_2 та пульт до тюнера «UKC», що належать ОСОБА_9 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв збитків потерпілій на загальну суму 4634 гривень.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скоєне в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Не погоджуючись з цим вироком, заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Буського районного суду від 25.02.2025 стосовно ОСОБА_7 змінити у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважати, що згідно з ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_7 , на час проходження ним військової служби покладено на командира відповідної військової частини.
Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд всупереч приписами ч.4 ст.76 КК України не поклав нагляд за засудженим на час проходження ним військової служби на командира відповідної частини.
Обвинуваченого було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, однак у судове засідання він не з'явився. Клопотань про відкладення судового розгляду, до суду від нього не надходило.
При апеляційному розгляді справи прокурор підтримав апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів та просив таку задоволити.
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданоїапеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Перевіривши апеляційні доводи прокурора щодо неправильного застосування судом закону про кримінальну відповідальність, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців командирами військових частин.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_7 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдатом військової служби за призовом під час мобілізації.
У разі звільнення засудженої особи від покарання на підставі ст.75 КК України суд покладає на особу певні обов'язки, визначені ст.76 цього Кодексу. Водночас, як встановив суд, ОСОБА_7 на час ухвалення вироку був військовослужбовцем, дані про те, що він був звільнений з військової служби, у вироку відсутні, а тому, керуючись приписами ч. 4 ст. 76 КК України, суд мав покласти нагляд за засудженим на час проходження ним військової служби на командира відповідної військової частини, що суд не зробив.
Така ж правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 (справа №126/1813/23).
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами прокурора та констатує, що судом першої інстанції було допущене неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
У даному випадку становище обвинуваченого не погіршується, оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання лише про зміну органу, який здійснює нагляд за засудженим.
За наведених обставин, колегія суддів визнає подану апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою та вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_7 підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задоволити.
Вирок Буського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року шодо ОСОБА_7 змінити.
Вважати, що згідно з ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_7 , на час проходження ним військової служби покладено на командира відповідної військової частини.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Головуючий
Судді