Справа № 463/4061/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1498/25 Доповідач: ОСОБА_2
19 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року про відмову у задоволенні скарги, -
за участі заявника: ОСОБА_6
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань - відмовлено за безпідставністю.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що подана ОСОБА_6 заява за своїм змістом не містить фактичних та конкретних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, та існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а тому таке повідомлення, з огляду на його зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що не породжує передбачені ч.1 ст.214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внести відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, досудове розслідування за фактом розкрадання бюджетних коштів, як зазначає сам ОСОБА_6 , вже розпочато слідчими органами.
На таку ухвалу слідчого судді, заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задоволити, зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Львові внести викладені ним відомості у заяві, пере направленої із ОДА.
В обгрунтування причин пропуску строку апеляційного оскарження покликається на те, що такий строк пропущений із об'єктивних причин, оскільки копію оскаржуваної ухвали він отримав 02 червня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи і у той же день звернувся до Львівського апеляційного суду з апеляційною скаргою.
В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, несправедливою, постановленою без належного дослідження реальних обставин.
Вважає, що слідчим суддею недостатньо досліджено його заява від 26 червня 2024 року, подана Президенту України, відкриту та вимушену заяву від 06 серпня 2024 року в ДБР через відсутність реагування на заяву від 26 червня 2024 року. Дев'ятий рік розшукують невиплачені (вкрадені) кошти, які обіцяні і чесно зароблені завяником. Вважає, що з боку працівників ДБР мають місце маніпуяції, які спрямовані на прикриття факту розкрадання бюджетних коштів.
Заслухавши доповідача думку заявника та його представника на підтримку апеляційних вимог, думку прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З огляду на те, що розгляд копію оскаржуваної ухвали слідчого судді заявник ОСОБА_6 отримав 02 червня 2025 року, що підтверджується матеріалами справи то, беручи до уваги правову позицію, наведену у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду (постанова від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18), колегія судді визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та приходить до переконання, що такий строк необхідно поновити.
Згідно з ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскарженої ухвали дотримався в повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Разом з тим, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Згідно з ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, з врахуванням вищенаведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України).
У межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор або інша службова особа, дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів провадження заявник ОСОБА_6
оскаржив до слідчого судді бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Львові та просив зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Львові щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою щодо крадіжки бюджетних коштів та заробітних плат громадян.
Із відповіді старшого слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_7 вбачається, що ході розгляду звернення ОСОБА_6 , з огляду на його зміст, достатніх об'єктивних даних (вагомих обставин), що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення не встановлено. За фактом розкрадання бюджетних коштів проводиться досудове розслідування слідчими Національної поліції у Львівській області (а.с. 25-26).
Відмовляючи у задоволення скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя, на думку колегії суддів, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, дійшов до підставного висновку про те, що у поданій ОСОБА_6 заяві відсутні об'єктивні дані, що свідчать про ознаки кримінальних правопорушень, про які вказує заявник.
Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді, та наголошує, що у заяві ОСОБА_6 не наведено належного обґрунтування, яке б уповноважувало службову особу ТУ ДБР у м. Львові на вчинення передбачених законом дій, тобто правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінальних правопорушень відсутні.
Відповідно п.4 ч.5 ст.214 КПК України необхідною умовою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. При цьому наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
поновити строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_8