Справа № 461/3715/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1495/25 Доповідач: ОСОБА_2
18 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваній у кримінальному провадженні № 42024142410000143 від 11 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,
за участю прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2025 року за № 42024142410000143.
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваній ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року таке клопотання задоволено та застосовано до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 27.07.2025 року, без визначення розміру застави. Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував обґрунтованістю підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення та доведеністю заявлених стороною обвинувачення ризиків. Заставу не визначено, оскільки слідчий суддя на підставі ч.4 ст.183 КПК України вправі не визначати розмір застави зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 ; постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід з альтернативою внесення застави.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Стверджує, що сам прокурор у поданому клопотанні вказує про можливість внесення застави у розмірі 242 240 грн. (80 розмірів прожиткового мінімуму). Наголошує про те, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу судом не було враховано, що події, котрі стали підставою для реєстрації кримінального провадження № 42024142410000143, у якому підозрюється ОСОБА_7 відбувалися влітку 2024 і завершилися у серпні 2024, що, зокрема вбачається з тексту, викладеного стороною обвинувачення у повідомленні про підозру. Таким чином у кримінальному провадженні, зареєстрованому 11.07.2024, на день застосування запобіжного заходу наявний доволі тривалий період, а саме з 29 серпня 2024 по 29 травня 2025, тобто дев'ять місяців, коли ОСОБА_7 органом досудового розслідування не інкримінується жодного факту вчинення вимагання і не зафіксовано жодних контактів з заявником. На переконання захисту, обставини відсутності протягом дев'яти місяців активної поведінки підозрюваної, пов'язаної з незаконною вимогою, поза розумним сумнівом вказують на необґрунтованість підозри у вчиненні вимагання, а вказують на інші відносини, котрі мали місце між заявником (потерпілим) та підозрюваною.
Вважає, що слідчий суддя не виконав обов'язку щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та не врахував наявність у підозрюваної міцних соціальних зв'язків, родини, позитивну характеристику, відсутність судимостей та інші обставини, що характеризують її позитивним чином.
Заслухавши доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, з мотивів у ній наведених, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, розглянувши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, право на доступ до правосуддя (п.14 ч.1 ст.7 КК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншогопідозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, у провадженні слідчого управління ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024142410000143 від 11 липня 2024 року за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів слідчий суддя, на підставі наданих слідчим та прокурором доказів, які містяться у матеріалах клопотання, встановив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою ОСОБА_10 від 10.07.2024; показаннями потерпілого ОСОБА_10 ;матеріалами виконання доручень оперативними працівниками; оглядами, ідентифікації та вручення грошових коштів від 06.08.2024; затриманням в порядку ст. 615 КПК України підозрюваної ОСОБА_7 ;обшуками проведеними за місцем проживання ОСОБА_7 та в її автомобілі; проведеними негласними слідчими (розшукових) діями.
Колегія суддів зазначає, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Згадані докази та матеріали кримінального провадження здатні переконати стороннього неупередженого спостерігача у наявності підстав підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні суспільно небезпечних дій, які їй інкриміновані органом досудового розслідування.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що не заслуговують на увагу доводи захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України з огляду на наступне. Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Таким чином, з врахуванням обставин вчинення злочину, того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, зважаючи на особу підозрюваної, яка раніше не судима, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя дійшов до вірного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Дійшовши до правильного висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не визначив розмір застави, покликаючись на те, що підозрюваній інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства.
З таким висновком слідчого судді, колегія суддів погодитися не може, оскільки сторона обвинувачення у поданому клопотанні просила слідчого суддю визначити розмір застави, та враховуючи обставини справи, зокрема той факт, що підозрювана має сталі соціальні зв'язки та позитивні характеристики колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана ухвалу слідчого судді необхідно скасувати та постановити нову ухвалу.
Призначаючи підозрюваній ОСОБА_7 заставу, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини у справі «Істоміна проти України» №23312/15 від 13.04.2022, відповідно до якої розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року).
Також практикою ЄСПЛ визначено, що тяжкість обвинувачень, пред'явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (справа «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).
Згідно з п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину у межах від вісімдесят до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з врахуванням особи підозрюваної ОСОБА_7 , яка раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, сімейного та майнового стану підозрюваної, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., який є в межах санкції для особливо тяжких злочинів і, на момент прийняття зазначеного рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не є завідомо непомірним для підозрюваної.
На думку колегії суддів, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваної, при якому перспектива втрати застави буде для неї необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання нею процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з наведеного, ухвалу слідчого судді слід скасувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 слід скасувати, та постановити нову ухвалу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - задоволити.
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваній у кримінальному провадженні № 42024142410000143 від 11 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України -- скасувати.
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 - задоволити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарання (№19)».
Визначити підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Львівського апеляційного суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42262398; Банк отримувача ДКС України, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UА788201720355239002000085066.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до 27 липня 2025 року обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Львівського апеляційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4