Дата документу Справа № 333/4803/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/554/25Головуючий у 1-й інстанції Круглікова А.В.
Єдиний унікальний №333/4803/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія -ч.1 ст.130 КУпАП
30 травня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Бабіча С.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Бабіча Сергія Анатолійовича на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 11.05.2024 року о 22 год. 58 хв. поблизу буд.36 по вул.Батарейній у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Бабіч С.А. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувану постанову суду винесено з порушенням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння. Натомість з долученого до матеріалів провадження відеозапису вбачається, що жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 немає, мова чітка, поведінка відповідає обстановці, а координація рухів не порушена.
Вказане відео не є безперервним та інформативним.
Лікарем було порушено процедуру проведення вказаного огляду, що зумовлює недійсність отриманих результатів. Адже огляд проведено за допомогою невідомого технічного засобу. Отриманий за його результатами цифровий показник алкоголю ОСОБА_1 не повідомлено, роздруківку з приладу до матеріалів справи не долучено.
Крім того, копію висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 не вручено.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не є беззаперечними доказами винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
На переконання апелянта, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення не доведено.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber». Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.
Заслухавши захисника Бабіча С.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова відповідає зазначеним вимогам закону.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом з метою реалізації передбачених ст.245 КУпАП завдань виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №645375 від 12.05.2024 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», в якому перелічено виявлені у водія ознаки алкогольного сп'яніння, підпис водія наявний;
- направленні водія на огляд до КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11.05.2024 року;
- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №4728 від 11.05.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду наявний;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
У зв'язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце.
Апеляційний суд зауважує, що застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію».
Відеозапис події містить достовірні дані про вчинення водієм ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення та має істотне значення для правильного вирішення даної справи.
На зазначеному відеозаписові об'єктивно за допомогою технічного засобу відеозапису зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення водієм, що мають істотне значення для правильного вирішення даної справи у взаємозв'язку з іншими зібраними доказами.
Зафіксовані на відеозаписові події ніким у встановленому законом порядку не спростовано.
Відтак, відеозапис є належним та допустимим у розумінні ст.251 КУпАП, узгоджується з іншими наявними доказами.
Доводи апелянта про те, що наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення та рапорти уповноважених осіб є єдиним доказом у справі, не ґрунтується на матеріалах провадження. Оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов'язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Всупереч протилежним аргументам захисника, під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 оформлено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року.
В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що невід'ємною частиною вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення є долучені до нього додатки (згідно опису), а саме: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення водія до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння, які містять відомості про виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, що було підставою для законної вимоги працівника поліції про проходження водієм огляду на стан сп'яніння.
Перевіряючи аргументи щодо порушення процедури огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, апеляційний суд акцентує увагу на наступному.
Остаточний діагноз, на підставі якого видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування спеціальним технічним засобом, як помилково вважає апелянт, оскільки лікарем також враховується й загальна клінічна картина.
В апеляційній скарзі захисника виражено незгоду із законністю процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а відтак і з отриманими результатами.
Проте, стороною захисту у встановленому законом порядку не вчинено спрямованих на оскарження зазначеного Висновку дій, та повторний медичний огляд на стан сп'яніння в іншому закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не пройдено.
При цьому з матеріалів провадження встановлено факт обізнаності обстежуваної особи із отриманим результатом огляду, в тому числі шляхом власноручного підписання даного Висновку. На додатковому врученні примірника водій не наполягав.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Бабіча Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19 лютого 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар